Відкрити головне меню

Ольга Гузар-Левицька (нар. 1860, Завалів[1] — пом. 1933, м. Винники)[2]. — українська громадська діячка в Галичині, перекладачка драм українською мовою, друкувала свої листи до В. Барвінського у «Правді» 1878 р.[3] Донька пароха містечка Завалів о. Дмитра Гузара, сестра Лева Гузара — діда кардинала Любомира Гузара. Брала участь у національному русі, складала багаті жертви на церкви, товариства бідних. У «Просвіті» створила степендійний фонд свого імені[1].

Ольга Гузар
Ім'я при народженні Левицька Ольга Дмитрівна
Народилася 1860(1860)
Завалів
Померла 1933(1933)
Винники, Львівська область, Українська СРР, СРСР
Національність українка
Діяльність перекладачка
Рід Гузарі
Батько Дмитро Гузар
Мати Кароліна Гузар
У шлюбі з Левицький Володимир Лукич
Діти Ярослав Левицький
Юрій Левицький
Олена Левицька

У Винниках родина Левицьких проживала з жовтня 1896 р. (у віллі кінця XIX ст., будинок зберігся дотепер - вул. Галицька, 11)[4].

Альманах «Перший вінок» (1887) опублікував її оповідання «На чужині: Правдива пригода».

ЖиттєписРедагувати

6 вересня 2016 року Тернопільська обласна газета "Вільне життя" опублікувала статтю за моїм підписом "Завалівські приятелі Івана Франка", де про Ольгу Гузар-Левицьку зокрема мовиться: Дружина Володимира Левицького (Василя Лукича) Ольга Гузар (1860-1933) (після заміжжя – Гузар-Левицька) народилася у Завалові у родині священика Дмитра Гузара і була сестрою Лева Гузара – діда блаженнійшого Любомира Гузара. У свій час вона також була відомою у літературних колах. Вікіпедія – вільна енциклопедія представляє її як перекладача драм українською мовою, вона листувалася з В.Барвінським, відомим на той час українським публіцистом, істориком, соціологом, літературним критиком, перекладачем, і її листи до нього були надруковані у журналі «Правда» ще у 1878 році, а його до неї – вже після смерті Барвінського (Матеріали до історії українсько-руського життя і письменства (Листи Володимира Барвінського до панни Ольги Гузарівни (тепер пані Левицької) // Правда. – 1892).

Як і її чоловік Володимир Левицький, Ольга входила до найближчих знайомих Івана Франка. Так, Новикова О. у статті «До питання розвитку жіночого руху в соціально політичних поглядах І.Я.Франка» // Франківські читання: Зб. ст. (150 річчю від дня народження Івана Франка присвячується). – Черкаси: Вид во Черк. нац. ун ту ім. Б.Хмельницького, 2007 зазначає: «До гурту знайомих поета належали найсвідоміші та найосвіченіші жінки того часу: Олеся Бажанська, Софія Окунська, З. і К.Бурачинські, Євгенія Бохенська -Танчаковська, Ольга Гузар-Левицька та ін…» Перші власні твори Ольги Гузар-Левицької «На чужині» та «Правдива пригода» були опубліковані в альманаху «Перший вінок» у 1887 році.

Це видання ще до його виходу у світ високо оцінив сам Іван Франко у «Змісті «Альманаху жіночого» (Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 133): «Зміст «Альманаху жіночого», видаваного товариством руських женщин в Станіславові під редакцією пані Наталії з Озаркевичів Кобринської, заповідається доволі цікаво. Крім праць белетристичних і відчитів о справі жіночій самої редакторки, будуть в нім поміщені прозові і поетичні твори пань Олени Пчілки, Лесі Українки, Ольги Левицької, Михайлини Рошкевич, Юлії Шнайдер, Климентії Попович, Олесі Бажанської і др[угих].

Звертаємо увагу нашого жіноцтва на те видавництво і висказуємо щире бажання, щоб воно сталося гідним виразом того просвітнього руху, який від кількох літ почав проявлятися серед нашого жіноцтва. Дуже щасливою вважаємо гадку В[исоко]п[оважаної] пані редакторки помістити в «Альманаху» звістки про всіх руських женщин, котрі в наших часах так чи інакше виступали на публічну арену, будь то в літературі, будь в штуці, промислі чи в житті громадськім. Тільки по зібранні такого матеріалу могли б ми пізнати, чим досі були у нас женщини-русинки помимо дуже ще маленької стадії розвою, на якій вони досі стоять. Замічаємо також, що дальші матеріали для «Альманаху» можна ще надсилати на руки пані Кобринської в Болехові».

Таким чином, великий поет ім'я нашої землячки ставить одразу ж після відомої вже на той час письменниці Олени Пчілки та зовсім юної її дочки Лесі Українки. А ми до переліку визначних осіб нашого села з повним правом тепер вносимо подружжя Володимира Левицького, відомого під псевдонімом Василь Лукич та його дружини Ольги Гузар-Левицької.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Чистух В. Завалівські приятелі Каменяра… — С. 6.
  2. Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Ольга Левицька (Гузар) http://baitsar.blogspot.com/2017/05/blog-post_66.html
  3. Олена Луцишин. Іван Франко. Зміст «Альманаху жіночого». 
  4. Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Ольга Левицька (Гузар) http://baitsar.blogspot.com/2017/05/blog-post_66.html