Григор'єва Олена Вікторівна

Олена Вікторівна Григор'єва (21 червня 1978 — Санкт-Петербург, 21 липня 2019) — російська антивоєнна активістка, колишня ультраправа націоналістка. Захищала права людини і права ЛГБТ в Росії. Була вбита 21 липня 2019 незабаром після того, як її особисті дані були опубліковані на сайті «Пила проти ЛГБТ».

Григор'єва Олена Вікторівна
рос. Елена Григорьева
Народилася 1978[1] або 1979[2][3]
Великий Новгород, РРФСР, СРСР
Померла 21 липня 2019(2019-07-21)[4][5]
Санкт-Петербург, Росія[4]
·холодна зброя[1]
Країна Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність правозахисниця, ЛГБТ-активістка, репортерка
Знання мов російська

БіографіяРедагувати

Олена Григор'єва народилася 21 червня 1978 року у Великому Новгороді. Після закінчення школи вивчала техніку реставрації в Новгородському коледжі мистецтва ім. С. В. Рахманінова, отримала диплом про середньоспеціальну освіту 2001 року. Була одружена та народила доньку. Григор'єва мала постійні труднощі з працевлаштуванням через активну політичну діяльність, наприклад, відомий випадок, коли служба безпеки потенційного роботодавця з цієї причини відмовила Олені в влаштуванні на роботу з торгівлі сувенірною продукцією[6][7] .

Початково була прихильницею ультраправих, націоналістичних поглядів, захоплювалася слов'янською і скандинавською міфологією, в новгородському середовищі націоналістів була відома як «Олена-Валькірія», набила татуювання матрьошки з автоматом і та руною Одал, яку використовували у Третьому Рейху, ходила на російські марші, очолювала 2016—2017 рр. осередки «Партії націоналістів» і «Артпідготовки» у рідному місті[8] . Своє захоплення ідеями націоналізму пояснювала тим, що в юності багато читала літературу.

У моїх батьків [була] велика бібліотека, батько свого часу книгами займався, у нас вдома ще в 90-ті роки були на полицях Ніцше, Ільїн… Я на початку почала читати, замислюватися, а потім вже шукати людей, подібних до мене[9] .

За даними інформаційного-аналітичного центру «Сова», Григор'єва брала участь в діяльності руху неонацистського спрямування «Слов'янська Сила — Північний Захід», представляла його в «Координаційній раді національних сил». Вона також залучалася до адміністративної відповідальності за демонстрацію нацистської символіки у мережі «ВКонтакті» і поширення музики, визнаної у РФ екстремістською, зокрема, в 2018 році провела три доби в спецприймальнику через публікацію в 2008 році у ВКонтакте пісні «Герої РВА» рок-гурту «Коловрат».[10][11][12] У 2017 році була затримана після антикорупційного мітингу у Великому Новгороді[13] .

Після того як Євромайдан, анексія Криму Росією і війна на Донбасі розкололи націоналістичну середу в Росії, Григор'єва, протестуючи проти проросійських ополченців на сході України, перейнялася антивоєнними поглядами і не знайшовши розуміння в ультраправому середовищі, почала відстоювати права і свободи людини, зайнялася ЛГБТ-активізмом і захистом прав меншин[14][6] . Виступала проти військових дій Росії в Україні, проти підвищення пенсійного віку, проти податку на далекобійників «Платон», на підтримку сестер Хачатурян, брала участь у Групі допомоги затриманим, в акціях Стратегії-6 і Стратегії-18, в кампанії за звільнення Олега Сенцова, Марші матерів, ЛГБТ-акціях (День мовчання, Першотравень, Райдужний флешмоб), приєдналась до «Альянсу гетеросексуалів і ЛГБТ за рівноправність», демократичного руху «Солідарність» та інших протестних рухів[15][16]. Олені надходили погрози від гомофобного діяча Тимура Булатова[17] . На початку 2019 року зробила камінг-аут як бісексуалка і як людина, що живе з вірусом гепатиту С[18] . 21 липня 2019 року був виявлено тіло Олени зі слідами удушення та 8 колотих поранень в спину.

Особиста інформація про неї з'явилася в липні 2019 року на сайті гомофобної групи під назвою «Пила проти ЛГБТ», оформленої за мотивами американського фільму жахів. Група закликає відстежувати і вбивати людей ЛГБТІК+ з опублікованого списку. Сайт заблокований в Росії, але в соціальних мережах циркулює новий список активістів ЛГБТІК+[19] .

Григор'єва неодноразово зверталася в поліцію у зв'язку з погрозами[20] . Незадовго до смерті Григор'єва отримувала погрози і попросила одного друга подбати про її кішку, якщо з нею щось трапиться, згідно з відомостями адвоката Дінара Ідрисова[21][22] .

ВбивствоРедагувати

Олена Григор'єва була убита в ніч на 21 липня 2019 року[23][24][25] . Її тіло знайшли біля будинку 11 корпус 2 по Пулковській вулиці у Санкт-Петербурзі. На думку криміналістів, Григор'євій завдали не менш восьми ножових поранень в спину і обличчя, після чого задушили. 25 липня слідство затримало підозрюваного — уродженця Киргизії Даврона Мухамедова, який спочатку пояснив свої нібито дії конфліктом на побутовому ґрунті, а потім дав свідчення проти іншої людини, 29-річного жителя Санкт-Петербурга, раніше судимого за зберігання наркотиків Олексія Волнянко. Надалі Мухамедова відпустили, Волнянко затримали; він потім підписав щиросерде зізнання. За даними слідства в ту ніч Волнянко, будучи в стані алкогольного сп'яніння зустрів на вулиці Григор'єву, так само нетверезу, і запропонував їй піти до нього випити. Провівши разом час в квартирі, вона «боляче зачепила» Волнянко, після чого він виставив її, а через якийсь час, побачивши у вікні як вона йде по вулиці, наздогнав її і продовжив з нею спілкування на лавці поруч зі згаданим будинком. Надалі почалася суперечка, в ході якої він зарізав Григор'єву[26][27][28].

Реакція на вбивствоРедагувати

Подія знайшла певний розголос у російській пресі та телебаченні. Російська газета Lenta.ru включила активістку Олену Григор'єву в свій список головних втрат 2019 року.[29]

ПриміткиРедагувати

  1. а б https://www.theguardian.com/world/2019/jul/22/lgbt-activist-murdered-in-saint-petersburg?CMP=twt_gu#Echobox=1563834778
  2. CNN.com — 1995.
  3. https://www.newsstandhub.com/en-us/cnn/amp/an-lgbt-activist-murdered-in-russia-had-previously-received-death-threats-friends-and-campaigners-say
  4. а б https://www.20min.ch/ro/news/monde/story/Une-militante-LGBT-tuee-a-l-arme-blanche-21868870
  5. https://varlamov.ru/3527012.html
  6. а б Россия: версии убийства активистки Елены Григорьевой. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 12 червня 2022. 
  7. Русская история X – бывшая национал-социалистка Елена Григорьева убита мигрантом из Киргизии. 
  8. Смерть в июле... (ru-RU). C.H.A.O.S.S.S. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  9. Русская история X. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2021. 
  10. Решение № 7 -19/2018 7-19/2018 от 26 февраля 2018 г. по делу № 7 -19/2018 :: СудАкт.ру. sudact.ru. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 14 квітня 2020. 
  11. Русская история X. 
  12. В Петербурге задержали подозреваемого в убийстве активистки Григорьевой. BBC News Русская служба. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 13 квітня 2020. 
  13. «Григорьева, привет!»: Новгородка в суде рассказала, как её задержали после антикоррупционного митинга (рос.). Новгород.ру. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 квітня 2020. 
  14. Политическая и бытовая версии убийства Елены Григорьевой в Санкт-Петербурге (рос.). ГОЛОС АМЕРИКИ. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020. 
  15. ЛГБТ-активистка Елена Григорьева была убита возле своего дома. EG.RU (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 10 вересня 2020. 
  16. «Система не готова защитить». Активистка Елена Григорьева убита. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 10 вересня 2020. 
  17. «Хотят запугать нас всех!» Подробности жестокой расправы над проукраинской противницей Путина. OBOZREVATEL (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 10 вересня 2020. 
  18. Елена Григорьева и ее жизнь: Что известно про убитую в Петербурге активистку. The Village. 23 липня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 10 вересня 2020. 
  19. ЛГБТ-активистку в Петербурге могли убивать несколько человек. Она состояла в «июльском списке» гомофобов-карателей. www.fontanka.ru (рос.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 10 вересня 2020. 
  20. В Петербурге убита ЛГБТ-активистка Елена Григорьева. Wonderzine (рос.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 вересня 2020. 
  21. Беда. В Питере снова убили гражданского активиста. Upd.+++. Facebook. Dinar Idrisov. 22 липня 2019. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  22. В Петербурге убита гражданская активистка Елена Григорьева. meduza.io (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 10 вересня 2020. 
  23. TV Rain Inc (22 липня 2019). В Санкт-Петербурге убили активистку Елену Григорьеву. tvrain.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2020. 
  24. В Петербурге убили активистку и правозащитницу Елену Григорьеву (рос.). РБК. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  25. В Петербурге убита гражданская активистка Елена Григорьева. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 10 березня 2021. 
  26. СК показал видео из квартиры, где жила убитая ЛГБТ-активистка Григорьева (ru-RU). Новости Мойка78. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 14 квітня 2020. 
  27. Петр КИБЕР | Сайт «Комсомольской правды» (2 серпня 2019). «Сказала, что я лох»: 29-летний кладовщик признался в убийстве ЛГБТ-активистки Григорьевой (рос.). KP.RU — сайт «Комсомольской правды». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  28. Возможного убийцу ЛГБТ-активистки поймали со второй попытки. Что известно о мотивах? (рос.). Телеканал 360°. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2020. 
  29. Те, кто ушли. lenta.ru. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020. 

ПосиланняРедагувати