Гошовець

село в Польщі, Підкарпатське воєводство, Бещадський повіт

Гошове́ць (також Гоші́вчик, пол. Hoszowczyk) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 136 осіб (2011[1]).

Село
Гошовець
пол. Hoszowczyk
Давня церква в Гошовці

Координати 49°24′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 22.617° сх. д. / 49.400; 22.617Координати: 49°24′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 22.617° сх. д. / 49.400; 22.617

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Устрики-Долішні
Населення 136 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-700
Автомобільний код RBI
SIMC 0361548
GeoNames 770977
OSM 1748163 ·R (Гміна Устрики-Долішні)
Гошовець. Карта розташування: Польща
Гошовець
Гошовець
Гошовець (Польща)
Гошовець. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Гошовець
Гошовець
Гошовець (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Розташування ред.

Гошове́ць знаходиться за 4 км на південь від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 83 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 8 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Назва ред.

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Сточек (пол. Stoczek).

Історія ред.

Село закріпачене в 1589 р. Входило до Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1882 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувався 321 греко-католик. 6 грудня 1918 р. в околицях села відбувся бій між поляками та українцями.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Устрики-Долішні.

На 01.01.1939 в селі було 710 жителів, з них 680 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів і 10 євреїв[2].

З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено (одне з місць переселення село Криниці Донецької області).

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 72 21 48 3
Жінки 64 15 40 9
Разом 136 36 88 12

Церква ред.

В 1926 р. збудована дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, належала до парафії Гошів Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.[4] Після виселення українців перетворена на костел. Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії[5].

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
  4. Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 121. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017. 
  5. Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo podkarpackie. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012. 

Посилання ред.