Городище (Козівська селищна громада)
Городи́ще — село в Україні. у Козівській селищній громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Восушка, в центрі району. Адміністративний центр колишньої Городищенської сільради, якій були підпорядковані села Горби та Млинці. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[1]
село Городище | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Облікова картка | Городище |
Основні дані | |
Засноване | 1476 |
Населення | 959 |
Територія | 0,171 км² |
Густота населення | 5608,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47633 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°29′54″ пн. ш. 25°21′10″ сх. д. / 49.49833° пн. ш. 25.35278° сх. д.Координати: 49°29′54″ пн. ш. 25°21′10″ сх. д. / 49.49833° пн. ш. 25.35278° сх. д. |
Водойми | річка Восушка |
Відстань до районного центру |
15 км |
Найближча залізнична станція | Яструбове |
Відстань до залізничної станції |
4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47600, Тернопільська обл., смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
До села приєднано хутір Загребельна.
Населення — 959 осіб (2001).
ІсторіяРедагувати
Перша писемна згадка — 31 жовтня 1467.[2]
15 червня 1934 р. село передане з Бережанського повіту до Тернопільського[3]
1944 спалене під час відступу німецьких військ.
Наприкінці липня 2016 року в селі вперше за багато років провели День села. Задля цього розчистили галявину, де раніше був смітник.[4]
НаселенняРедагувати
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,58 | |
російська | 0,42 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'яткиРедагувати
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1991), капличка (1995), «фігура» Божої Матері (1996; скульптор І. Мулярчук).
Пам'ятникиРедагувати
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975) і пам'ятний знак на честь 40-річчя визволення Городища від німецько-нацистських загарбників (1985).
Соціальна сфераРедагувати
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП. 13 червня 2017 року урочисто[6] відкрили дитячий садочок.
Відомі людиРедагувати
НародилисяРедагувати
- поет Б. Беднарський,
- лікар, громадський діяч Р. Кузів.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.
- ↑ Дарча грамота короля Казимира ІV шляхтичу Боровському Альберту на 200 польських гривен, забезпечених на королівських селах Козлів, Кропивна, Городище, Вільшанка, Таврів Теребовлянського повіту. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów brzeżańskiego i tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Городище відзначило День села на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 1 серпня.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Тернопільський тиждень - За що Барні та Юрику щиро дякували люди (фоторепортаж). t-weekly.org.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 липня 2019.
ЛітератураРедагувати
- Завіруха М., Лашта В. Городище // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 401—402. — ISBN 966-528-197-6.
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |