Відкрити головне меню

Тернопільський повіт (пол. Powiat tarnopolski) — адміністративна одиниця у складі Тернопільського воєводства у 19201939 роках. Утворений з Тернопільського повіту часів Австро-Угорщини і ЗУНР з подальшим у 1925 р. приєднанням містечка Козлів з навколишніми селами, вилучених із Бережанського повіту. Територія сучасного Тернопільського району Тернопільської області.

Тернопільський повіт
Powiat tarnopolski
POL powiat tarnopolski map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Тернопіль
Населення: 142 200
Площа: 1231
Густота: 116


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2
місько-сільські
сільські 15
Адміністрація
Мапа

ГеографіяРедагувати

Територія становила 1163 км². Населення — 129 721 осіб (1921 рік).

Тернопільський повіт знаходився в центрі воєводства. Повіт межував на північному заході зі Зборівським, на заході — з Бережанським, на південному заході — з Підгаєцьким, на півдні — з Теребовлянським, на сході — зі Скалатським, на північному сході — зі Збаразьким повітами Тернопільського воєводства.

У складі Тернопільського воєводстваРедагувати

Адміністративний центр — місто Тернопіль, населення якого становило 35 000 мешканців. Тернопіль був також і адміністративний центром воєводства, його найбільшим містом, культурним та економічним центром.

Адміністративний поділРедагувати

 
Адміністративна карта Тернопільського повіту. 1938

1 липня 1925 р. гміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до Тернопільського[1].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ присілок Мар'янка 1 липня 1926 р. вилучено з сільської гміни (самоврядної громади) Купчинці і утворено самоврядну адміністративну гміну[2].

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства і 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту[3].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ частина села Купчинці Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 квітня 1930 р. вилучена з сільської гміни (самоврядної громади) й утворено самостійну гміну Яструбове того ж повіту і воєводства[4].

15 червня 1934 р. села Городище, Дмухівці та Слобідка передані з Бережанського повіту до Тернопільського[5], а село Сущин з Тернопільського — до Теребовлянського[6].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 «Про поділ Тернопільського повіту Тернопільського воєводства на сільські гміни»[7] в повіті з 1 серпня 1934 дотогочасні ґміни об'єднані в 15 сільських ґмін.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 11 квітня 1937 р. вилучено з ґміни Великого Глибочка поселення Новий Світ і включене до громади міста Тернополя[8].

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. м. Тернопіль
  2. м. Микулинці

Сільські ґміниРедагувати

Кількість:

1920—1925 рр. — 81

1925—1926 рр. — 82

1926—1930 рр. — 84

1930—1934 рр. — 85

1934 р. — 87

1934—1939 рр. — 15

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Баворув Баворув (Баворів), Бялоскурка (Білоскірка), Грабовєц (Грабовець), Застав'є, Засцянка (Застінка), Кип'ячка, Козьовка (Козівка)ПрошоваСкоморохиСмолянкаТовстолуг 11
2 Ґміна Березовіца Велька Березовіца Велька (Велика Березовиця)Буцнюв (Буцнів)Острув (Острів)Пєтрикув (Петриків) 4
3 Ґміна Боркі Вельке Боркі Вельке (Великі Бірки)Дичкув (Дичків), Константинувка (Костянтинівка)Красувка (Красівка)Ходачкув Мали (Малий Ходачків), Романувка (Романівка)Смиковце (Смиківці)Ступки, Чернелюв Мазовєцкі (Чернелів-Мазовецький)Чернелюв Рускі (Чернелів-Руський)Чолганщина (Човганщина) 11
4 Ґміна Глубочек Вельки Бяла (Біла)Глубочек Вельки (Великий Глибочок)Плотич (Плотича)Пронятин, Чистилув (Чистилів) 5
5 Ґміна Ігровиця Дітковце (Дітківці)Дубовце (Дубівці)Івачув Горни (Івачів Горішній)Івачув Дольни (Івачів Долішній)Ігровиця, Мшанєц (Мшанець), Янковце (Янківці) (частина), Обажанце (Обаринці) (частина) 6
6 Ґміна Козлув I Козлів (Козлув) (з 01.07.1925) 1
7 Ґміна Козлув II Дмухавєц (Дмухівці) (з 15.06.1934), ДомаморичПокропивнаСлобудка (Слобідка) (з 15.06.1934) 4
8 Ґміна Лозова Байковце (Байківці)Курнікі Шляхцинєцкє (Курники)Лозова, Русянувка (Русанівка), Стехніковце (Стегниківці)Шляхцинце (Шляхтинці) 6
9 Ґміна Микулінце Воля Мазовецька, Конопкувка (Конопківка)Кживкі (Кривки)Людвикувка (Людвиківка)ЛадичинЛука Велька (Велика Лука)ЛучкаМишковіце (Мишковичі)Чарторія (Чортория) 9
10 Ґміна Настасув Вєсолувка (Веселівка) (з 01.07.1926), Маріянка (з 01.07.1926), Настасув (Настасів)Йозефувка (Юзефівка) 4
11 Ґміна Ходачкув Вельки Ходачкув Вельки (Великий Ходачків) 1
12 Ґміна Цебрув Воробіївка, Єсиповєц (Йосипівка)Кокутковце (Кокутківці)Куровце (Курівці)Серединце (Серединці), Цебрув (Цебрів) 6
13 Ґміна Янувка Должанка (Довжанка)Драганувка (Драганівка)Забойки, Кутковце (Кутківці)Почапінце (Почапинці)Янувка (Янівка) 6
14 Ґміна Янковце ГлядкиГородищеЗарудзє (Заруддя), Малашовце (Малашівці)Носовце (Носівці)Обажанце (Обаринці) (частина), Плєсковце (Плесківці), Янковце (Янківці) (частина), Чєрнєхув (Чернихів) 9
15 Ґміна Ястрембово Городище (з 15.06.1934), Дєнісув (Денисів), Купцинце (Купчинці), Ястрембово (Яструбове) (з 01.04.1930) 4
передано до Теребовлянського повіту Сущин (до 15.06.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

НаселенняРедагувати

У 1907 році українці-грекокатолики становили 55 % населення повіту[9].

У 1939 році в повіті проживало 150 240 мешканців (74 940 українців-грекокатолики — 49,88 %, 1 260 польськомовних українців — 0,84 %, 26 325 українців-латинників — 17,52 %, 25 800 поляків — 17,17 %, 3 230 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,15 %, 18 395 євреїв — 12,24 % і 290 німців та інших національностей — 0,19 %)[10].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 142 220 населення ніби-то було аж 93 874 (66,01 %) поляків при 42 374 (29,79 %) українців, 5 836 (4,1 %) євреїв і 34 (0,02 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

У складі СРСРРедагувати

18 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту.

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[11].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Козлівський, Микулинецький, Великоборківський і Великоглибочецький райони.

ПриміткиРедагувати

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 czerwca 1925 r. o wyłączeniu gminy Kozłów z powiatu brzeżańskiego i włączeniu do powiatu tarnopolskiego. (пол.)
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Marjanka» w powiecie i województwie tarnopolskim. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lutego 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Jastrzębowo» w powiecie i województwie tarnopolskiem. (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów brzeżańskiego i tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 11 kwietnia 1937 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o rozszerzeniu granic m. Tarnopola w województwie tarnopolskim. Dz.U. 1937 nr 33 poz. 262 (пол.)
  9. Українці. Частка у населенні повітів
  10. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 89-92.
  11. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)

ПосиланняРедагувати