Горностай Остафій Романович

Остафій (Євстафій) Горностай (*д/н — 1503) — державний та військовий діяч, урядник Великого князівства Литовського.

Остафій Гоностай
Народився	1460(1460)
Помер	1503 річка Уша ·загибель у битві
Підданство	Велике князівство Литовське
Посада	намісник Овруцький
Термін	1487—1493 роки
Попередник	Роман Івашкович
Наступник	Григорій Глинський
Рід	Горностаї
Батько	Роман Івашкович
Мати	Євфимія Калениківна Мишкович
У шлюбі з	1) донька Гринька Внучкевича 2) Марія Семенівна Скіпор
Діти	3 сини і 2 доньки
Герб

Життєпис

Походив з київського боярського роду Волчковичів гербу Радван Подвійний. Відомий як власник Дідятковичів за привілеєм, що отримав у 1454 році від великого князя литовського Казимира IV. У 1486 році Роман Івашкович став овруцьким намісником.

При хрещенні отримав ім'я Остафій, а також слов'янське «Горностай» (причини цього невідомі). Після цього Горностай стало родовим прізвищем. Оженився з донькою Гринька Внучкевича, отримав у посаг село Рохтичі. Вперше письмово згадується 1486 року у зв'язку з призначенням на посаду київського ключника. У 1487 році після смерті батька отримав Овруцьке намісництво. Приблизно в цей час вдруге оженився на представниці київського боярського роду Скіпорів, отримавши села Тулини, Соснів, Лопатичі, Колодязь на Житомирщині й Гущин під Вінницею, надані її батьку та братам київським князем Семеном Олельковичем. 1493 році вимушений був передати Овруцьке намісництво Григорію Глинському.

Не шкодував коштів на православні церкви. Багато пожертв зробив на користь Києво-Печерського монастиря. У 1503 році знову стає Овруцьким намісником. Проте того ж року загинув у битві з татарами на річці Уши.

Родина

1. Дружина — донька Гринька Внучкевича

Діти:

• донька (ім'я невідоме)

2. Дружина Марія, донька Семена Скіпора

Діти:

• Іван (д/н—1558)
• Оникій (д/н—після 1567)
• Влас (д/н—після 1536), писар литовський
• Фенна

Родовід

Відомі представники роду Горностаїв

Гаврило

Єронім

Самійло

Михайло

Іван

Іван

Анна

Роман Івашкович

Остафій Горностай

Єрмоген

Єлизавета

Остафій

Оникій

Фрідерик

Джерела

• Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / Pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego. — Warszawa, 1883. — T. III. — S. 127
• Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od kocca czternastego wieku.- Warszawa, 1895. — S. 659
• Boniecki A. Herbarz Polski.- Część I: Wiadomości historyczno-genealogicznc o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1904. — T. VII. — S. 340
• Яковенко H. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.: (Волинь і Центральна Україна).- К.: Наук. думка, 1993. — С. 159