Горностай Іван Іванович
Іван Горностай (*д/н — 1569) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського.
| Іван Горностай | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1569 Мстибово |
| Підданство |
 Велике князівство Литовське |
| Національність | українець |
| Учасник | Лівонська війна[1] |
| Посада | Q26261239?[1] |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Горностаї |
| Батько | Іван Горностай |
| Мати | Ганна Соломирецька |
| У шлюбі з | Юліанна Боготвинова |
 | |
Життєпис ред.
Походив з українського шляхетського роду Горностаїв гербу Гіпокентавр. Син Івана Горностая, воєводи новогрудського, та Ганни Соломирецької. Про дату народження замало відомостей. У 1551 році стає сомілішським державцем. Того ж року отримує дорсунішське староство (до 1556 року). У 1558 році після смерті батько опікунством над Іваном та його братом Остафієм став старший брат Гаврило. Ймовірно на той час Іван Горностай не досяг потрібного віку у 24 роки, щоб отримати частину батьківського спадку.
Був одружений з Юліанною, дочкою Федори Андріївни Богушової Боговитинової, підскарбиної земської, сестри князя Федора Сангушка, за якою отримав маєток Свинарин у Волинському воєводстві. Дітей не мав. У 1558 році стає державцем Лисковського і Межиріцького королівських замків. Помер у 1569 році у місті Мстибово. Його маєтності Порозово та Гущинці перейшли брату Гаврилу.
Родовід ред.
| Гаврило | Єронім | Самійло | Михайло | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Іван | Іван | Анна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роман Івашкович | Остафій Горностай | Єрмоген | Єлизавета | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Остафій | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Оникій | Фрідерик | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джерела ред.
- Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / Pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego. — Warszawa, 1883. — T. III. — S. 128
- Archiwum książąt Sanguszkyw w Slawucic / Wyd. przez B. Gorczaka, — Lwów, 1890. — T. IV — S. 534—535.
- Boniecki A. Herbarz Polski.- Część I: Wiadomości historyczno-genealogicznc o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1904. — T. VII. — S. 86.
- ↑ а б Сліж Н. Лёс дзяцей Івана Гарнастая, падскарбія ВКЛ // Białoruskie Zeszyty Historyczne — Беласток: Беларускае гістарычнае таварыства, 2013. — вип. 39. — С. 43. — ISSN 1232-7468
- ↑ Сліж Н. Лёс дзяцей Івана Гарнастая, падскарбія ВКЛ // Białoruskie Zeszyty Historyczne — Беласток: Беларускае гістарычнае таварыства, 2013. — вип. 39. — С. 50. — ISSN 1232-7468