Відкрити головне меню

Голубовський Петро Васильович

український та російський історик

Петро́ Васи́льович Голубо́вський (16 червня 1857, місто Мінусинськ, нині Красноярського краю, Російська Федерація) — 18 березня 1907, Київ) — український та російський історик. Належав до Київської школи істориків Володимира Антоновича.

Голубовський Петро Васильович
Golubkovsky P.jpg
Народився 16 (28) червня 1857
Мінусінськ, Російська імперія
Помер 18 (31) березня 1907 (49 років)
Київ, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність історик
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Заклад Київський університет[d]

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Зміст

БіографіяРедагувати

Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Очолював кафедру російської історії цього університету.

Петро Голубовський — автор низки праць, написаних на основі літописних та архівних джерел, присвячених питанням про кочове населення території степової України, про історичний розвиток її князівств.

Серед праць:

  • «История Северской земли до половины XIV столетия» (1881);
  • «Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. История южнорусских степей IX–XIII вв.» (1884).

Також автор праць з історико-бібліографічної тематики, зокрема — про нові видання та дослідження, які стосуються давньоруської історії.

Петро Голубовський віднайшов близько 100 листів декабриста Олексія Петровича Юшневського та його дружини, написаних із Сибіру. Ці листи стали предметом дослідження Петра Васильовича. На засіданні Історичного товариства Нестора-літописця від 25 квітня 1904 року вчений прочитав доповідь, присвячену Юшневському. Пізніше її без будь-яких змін було опубліковано як передмову до підготовленої істориком сибірської добірки листів декабриста та його дружини Марії Казимирівни[1].

Адреси в КиєвіРедагувати

У 1904—1905 роках мешкав у квартирі № 6 будинку № 15 по вулиці Саксаганського. Раніше проживав у будинку № 8 по Рильському провулку, останні роки життя провів у будинку № 7 у Бехтеревському провулку (обидва будинки не збереглися)[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Губицький Л. Декабристський рух у науковому доробку членів Історичного товариства Нестора-літописця // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — Випуск 3. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2001. — С.51.
  2. Звід, 2004, с. 1138

ЛітератураРедагувати