Юшневський Олексій Петрович

Олексі́й Петро́вич Юшне́вський (рос. Алексей Петрович Юшневский; 12 (23) березня 1786(17860323), Подільська губернія — 10 (22) січня 1844, Ойокська слобода Іркутської губернії) — декабрист, генерал-інтендант 2-ї армії.

Юшневський Олексій Петрович
Народився 12 (23) березня 1786
Санкт-Петербург, Російська імперія або Подільська губернія
Помер 10 (22) січня 1844 (57 років)
Іркутська губернія, Східносибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
Поховання Лисихінське кладовищеd
Країна  Російська імперія
Діяльність декабристи
Брати, сестри Юшневський Семен Петрович
Нагороди
Орден Святого Володимира Орден Святої Анни
Олексій Юшневський

Біографія ред.

Рід Юшневських походить із Галичини. Батько — Петро Христофорович Юшневський — вступив до військової служби по «праву польських дворян», був начальником Дубоссарського митного округу. 1811 року батько купив у Подільській губернії маєток Хрустова (понад 540 душ) і в Чигиринському повіті Київської губернії село Тишатовку (180 душ).

Народився Олексій Юшневський на Поділлі. Навчався у Московському університеті, але курсу не закінчив. 25 листопада 1801 року в Кам'янці-Подільському вступив до канцелярії подільського губернатора. Від 1816 року генерал-інтендант при штабі 2-ї армії у Тульчині.

З 1819 року член Союзу благоденства, з 1821 один з організаторів Південного товариства декабристів, один із його директорів. Заарештований у Тульчині 13 грудня 1825 року, доставлений до Петербурга 7 січня 1826 року, в той же день ув'язнений у Петропавловську фортецю. На процесі декабристів засуджений за першим розрядом до страти, замінену 20-річною каторгою, яку відбував у Сибіру, де й помер.

Обставини смерті, за спогадом його учня Миколи Бєлоголового, були такими[1]:

Ми і далі їздили до Юшневського і залишалися в нього з понеділка до суботи, і не можу напевно пригадати, але, здається, в січні 1844 року нашим заняттям судилося раптово перерватися. Сталося так, що тоді помер у селі Ойок (верст за 30 від Іркутська) поселений там декабрист Вадковський; Юшневський відправився на похорони товариша і сам там помер абсолютно несподівано для своїх друзів; під час заупокійної служби Божої, при виході з Євангелієм, він вклонився до землі, і коли товариші, які стояли біля нього, здивовані, що він довго не піднімається на ноги, зважилися доторкнутися до нього, то він уже був мертвий. Звістка про це негайно ж дійшла до нас, і ми дуже горювали через смерть учителя, до якого встигли сильно прив'язатися.
Оригінальний текст (рос.)
Мы продолжали ездить к Юшневскому и оставались у него с понедельника до субботы, и не могу наверное припомнить, но, кажется, в январе 1844 г. нашим занятиям суждено было внезапно прерваться. Случилось, что в это время умер в деревне Оёк (верстах в 30 от Иркутска) поселенный там декабрист Вадковский; Юшневский отправился на похороны товарища и сам там скончался совершенно неожиданно для своих друзей; во время заупокойной обедни, при выходе с Евангелием, он поклонился в землю, и когда стоявшие подле него товарищи, удивленные, что он долго не поднимается на ноги, решились тронуть его, то он уже был мертв. Известие это тотчас же дошло до нас, и мы много горевали о смерти учителя, к которому успели сильно привязаться.

Родина ред.

Брат Семен (1801 — після 1844) — також декабрист, був засуджений і ув'язнений у Петропавлівській фортеці.

Дружина — Марія Казимирівна Юшневська (Круліковська) — поїхала за чоловіком до Сибіру.

Близько 100 листів Юшневського та його дружини, написаних із Сибіру, віднайшов історик Петро Голубовський. Ці листи стали предметом дослідження вченого. На засіданні Історичного товариства Нестора-літописця від 25 квітня 1904 року Голубовський прочитав доповідь, присвячену Юшневському. Пізніше її без будь-яких змін було опубліковано як передмову до підготовленої істориком сибірської добірки листів декабриста та його дружини[2].

Примітки ред.

  1. Белоголовый Н. А. Из воспоминаний сибиряка о декабристах // Русские мемуары: Избранные страницы, 1826—1856 гг. — Москва: Правда, 1990. — С.42.
  2. Губицький Л. Декабристський рух у науковому доробку членів Історичного товариства Нестора-літописця // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — Випуск 3. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2001. — С.51.

Література ред.

  • А. Г.,. Юшневский, Алексей Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  • Вавренюк Руслан. Формирование общественно-политических взглядов А. П. Юшневского // Декабристские чтения: Материалы научно-практической конференции, посвящённой движению декабристов (14–15 декабря 1987 г.) / Под ред. Г. Д. Казьмирчука. Киев: Киевский университет, 1988. С. 64–69.
  • Вавренюк Руслан. Освещение отечественной историографией жизни и деятельности А. П. Юшневского до 1825 года // Декабристские чтения: Материалы Межвузовской научно-практической конференции, посвящённой движению декабристов (14—16 декабря 1989 г.). Вып. III / Под ред. Г. Д. Казьмирчука. — Киев: Киевский университет, 1990. — С. 40–44.
  • Вавренюк Руслан. Деятельность декабриста А. П. Юшневского в Союзе благоденствия // Декабристские чтения: Материалы Республиканской научно-практической конференции, посвящённой 165-летию со дня восстания декабристов. Вып. IV / Под ред. Г. Д. Казьмирчука. — Киев: Киевский университет, 1991. — С. 60—64.
  • Вавренюк Руслан. Из истории взаимоотношений Алексея Юшневского и Николая Гнедича // Декабристские чтения: Программа и материалы Пятой Всеукраинской научно-теоретической конференции, посвящённой 170-летию со дня образования Южного общества декабристов. Вып. V / Под ред. Г. Д. Казьмирчука. Киев: Киевский университет, 1991. С. 151—153.
  • Вавренюк Руслан. Общественно-политическая деятельность декабриста Алексея Юшневского: Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук. — Киев: Киевский университет, 1993. — 238 с.
  • Вавренюк Руслан. Суспільно-політична діяльність декабриста Олексія Юшневского: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ: Київський університет, 1993. — 26 с.
  • Декабристы: Биографический справочник / Под редакцией академика М. В. Нечкиной. — Москва: Наука, 1988.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 483—484.

Посилання ред.