Голоскóве — село в Україні, у Кривоозерському районі Миколаївської області. Населення становить 484 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ониськівська сільська рада. У селі є міст через Південний Буг, за яким село Люшнювате, Голованівський район, Кіровоградська область.

село Голоскове
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Кривоозерський
Громада Ониськівська сільська рада
Код КОАТУУ 4823983103
Облікова картка Голоскове́ 
Основні дані
Населення 484
Площа км²
Густота населення 484 осіб/км²
Поштовий індекс 55123
Телефонний код +380 5133
Географічні дані
Географічні координати 48°09′39″ пн. ш. 30°26′09″ сх. д. / 48.16083° пн. ш. 30.43583° сх. д. / 48.16083; 30.43583Координати: 48°09′39″ пн. ш. 30°26′09″ сх. д. / 48.16083° пн. ш. 30.43583° сх. д. / 48.16083; 30.43583
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми р. Південний Буг
Відстань до
обласного центру
228 км
Відстань до
районного центру
27,3 км
Місцева влада
Адреса ради 55123, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, с. Ониськове, пер. Шкільний, 3, тел. 9-41-69
Сільський голова Балик Володимир Васильович
Карта
Голоскове. Карта розташування: Україна
Голоскове
Голоскове
Голоскове. Карта розташування: Миколаївська область
Голоскове
Голоскове
Мапа

Походження назвиРедагувати

Ще за часів козацької доби через територію сучасного села, яке виходить до річки Південний Буг, проходив чумацький шлях козаків. Мостів у ті древні часи в цих краях через річку не було. Були лише примітивні пороми. Тому чумаки кричали в тумані (подавали голос, голосували), щоб їх переправили на той, чи інший бік. Так і пішла назва поселення — Голоскове.

ІсторіяРедагувати

У 1863 році в Голосковому була власна синагога а уже в 1889 р. синагог у містечку налічувалось уже дві. У 1909 році, після смерті Якова-Елі Шапіоро, рабином містечка Голоскове став його син — Хаім Шапіро. Уже у той період містечко мало соціально розвинену інфраструктуру, так у місті було близько 8 перукарень, низка різноманітних майстерень, куди з'їжджалися люди з усіх найближчих околиць.

У червні 1919 року у Голоскове відбувся погром, влаштований частинами Добровольчої армії, або денікинцями, які прийшли на українську землю з Півдня Росії (Кубань).

20—23 січня 1920 року у Голосковому під час Зимового походу стояв Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[1].

У часи ГолокостуРедагувати

Під час Голокосту Голоскове підпало під румунську зону окупації. У вересні 1941 року в Голосковому був розстріляний 241 єврей. У селі досі є «братська могила» розстріляних, однак в розваленому стані, на самому єврейському кладовищі.

Досі збереглось старе єврейське кладовище на окраїні села.

Видатні уродженціРедагувати

  • Зубицький Володимир Данилович — український композитор та виконавець (баяніст;
  • Зубицький Олександр Данилович — лікар гастроентеролог вищої категорії, лікар з народної і нетрадиційної медицини;
  • Квитко Лев Мойсейович — радянський поет українсько-єврейського походження;
  • Григор'єва Лілія Іванівна — суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України, нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

ПриміткиРедагувати

  1. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012

ПосиланняРедагувати