Голополосов Юрій Олексійович

український військовик

Ю́рій Олексі́йович Голопо́лосов (нар. 16 березня 1972(19720316), м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, Українська РСР — 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, десантник, старший прапорщик Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Голополосов Юрій Олексійович
 Старший прапорщик
Загальна інформація
Народження 16 березня 1972(1972-03-16)
Українська РСР П'ятихатки, Дніпропетровська область
Смерть 19 червня 2014(2014-06-19) (42 роки)
Україна Ямпіль, Донецька область
Військова служба
Роки служби 1990—2013, 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)

Життєпис

ред.

Народився у місті П'ятихатки на Дніпропетровщині. Мати завідувала їдальнею у 1-ій міській школі, батько працював на залізниці. Виріс разом із молодшим братом Артемом. Закінчив п'ятихатську загальноосвітню школу № 1, займався також у музичній школі.

Протягом 1990—1992 років проходив строкову службу, після чого залишився в армії, прослуживши понад 20 років. Спочатку служив за контрактом у П'ятихатській військовій частині, а після її розформування — в 25-ій десантній бригаді. Був старшиною роти. У грудні 2013 звільнився у зв'язку із виходом на пенсію за вислугою років. Ветеран Збройних сил України. Мешкав у Новомосковську, планував працювати у сфері охорони.

З початком російської збройної агресії проти України 25 березня 2014 повернувся до своєї бригади за частковою мобілізацією.

Старший прапорщик, головний сержант — командир бойової машини 3-го взводу 7-ї роти 3-го повітряно-десантного батальйону 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади ВДВ, військова частина А1126, смт Гвардійське.

Брав участь в антитерористичній операції в районі Слов'янська та Лиману, під час бойових дій двічі був поранений.

Обставини загибелі

ред.

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт Ямпіль та звільнення населених пунктів. З Красного Лиману вирушили підрозділи десантників, яким було поставлене завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити та утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Було підірвано на керованому фугасі машину управління «Реостат», командир батареї дістав поранення у шию, двоє бійців загинули. У підбитому з гранатомету КамАЗі зенітників загинув начштабу дивізіону Андрій Клочко і ще один десантник. Було втрачено дві БМД-1. Старший прапорщик Голополосов, прикривши собою молодого бійця, дістав поранення у голову, була розтрощена нога нижче коліна. Його евакуювали з поля бою до бригадних медиків, які стояли поблизу, але реанімаційні заходи не допомогли, помер на руках лікарів медроти[1]. Після півторагодинного бою довелось відступити. На допомогу вилетіла пара Су-25. Перегрупувавшись, поповнивши боєкомплект, десантники знову пішли на штурм. Спільними зусиллями, блокпост був взятий[2][3][4]. У бою загинули шість бійців 25-ї бригади: капітан Андрій Клочко, старший прапорщик Юрій Голополосов, прапорщик Микола Люшенко, старший сержант Максим Коваль, молодший сержант Віталій Мосьпан і солдат медроти Андрій Литвиненко, а також двоє десантників 95-ї бригади капітан Олексій Крементар і старший солдат Олексій Шевченко.

Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[5].

23 червня в Новомосковську прощались з двома загиблими десантниками, Юрієм Голополосовим та Андрієм Литвиненком. Поховані поряд на Воронівському кладовищі міста[6][7].

Залишилися молодший брат Артем, дружина Людмила Іванівна та син Юрій, студент Харківського юридичного університету.

Нагороди/Відзнаки

ред.

Вшанування пам'яті

ред.
  • 23 серпня 2014-го в Новомосковську відкрито Дошку пам'яті «Вічна слава Героям!», серед вшанованих — і Юрій Голополосов[10].
  • 7 травня 2015 у П'ятихатках на будівлі ЗОШ I—III ст. № 1 встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи. Ще одну меморіальну дошку встановлено на житловому будинку, де мешкав Герой, по вул. Шаторова, 10[11][12].
  • В містах П'ятихатки та Новомосковськ названо вулиці на честь Юрія Голополосова[13].
  • 16 березня 2016 у Новомосковську, на будинку, де жив Юрій, встановлено меморіальну дошку на його честь[14].
  • 19 червня 2016 на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена шістьох полеглих десантників 25-ї бригади[15][16].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 19 червня[17][18].

Примітки

ред.
  1. Командир медроти Андрій Комнатний: «Вмираючому бійцю ми робили переливання крові прямо на териконі» [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Факти, 17 лютого 2016
  2. «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 17 березня 2016
  3. 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Тиждень, 28 квітня 2016
  4. Злочин і кара. Ямпільський казус [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
  5. Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
  6. Новомосковськ прощався зі своїми Героями [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Новомосковськ», 26 червня 2014
  7. Програма "Пульс": Герої не вмирають на YouTube // Телеканал Самарь, 23 червня 2014
  8. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (посмертно). novomoskovsk-rada.dp.gov.ua. Офіційний сайт Новомосковська міська рада. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
  10. У Новомосковську відкрили дошку пошани загиблим землякам [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Новомосковськ сьогодні, 3 вересня 2014
  11. Відкриття меморіальних дошок Голополосову Ю.О., Колотвіну О.В., Цебенку В.М. [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // П'ятихатська РДА, 7 травня 2015
  12. Меморіальні дошки ЗОШ № 1 Голополосов Ю , Колотвін О на YouTube // Телестудія Взгляд, 24 липня 2015
  13. У Новомосковську перейменували 46 вулиць та провулків [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Корисна газета, 22 лютого 2016
  14. Відкриття пам'ятної дошки герою — учаснику АТО Ю. О. Голополосову [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт міської ради Новомосковська, 17 березня 2016
  15. На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Донецька ОДА, 19 червня 2016
  16. Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016
  17. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
  18.   Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 19 червня на YouTube

Джерела

ред.