Шевченко Олексій Володимирович
Олексі́й Володи́мирович Шевче́нко (нар. 12 лютого 1988, с. Левків, Житомирський район, Житомирська область, Українська РСР — пом. 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український міліціонер-спецпризначенець, десантник-розвідник, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Шевченко Олексій Володимирович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 12 лютого 1988.svg){kind=small} Левків, Житомирська область | |
| Смерть | 19 червня 2014 (26 років) Ямпіль, Донецька область(загиблий у бою) | |
| Alma Mater | Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  ВДВ України | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Народився 1988 року в селі Левків Житомирського району Житомирської області. 2004 року закінчив загальноосвітню школу села Левків. У шкільні роки брав участь у предметних олімпіадах, був лісничим шкільного лісництва. Здобув фах «Молодший спеціаліст — юрист» у Житомирському національному агроекологічному університеті. З дитинства прагнув бути військовиком, але на контрактну службу його не взяли за станом здоров'я. 2007 року був призваний на строкову військову службу.
Після армії служив у спеціальному підрозділі судової міліції «Грифон» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України. Закінчив школу міліції. Заочно навчався в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (Харків), яку закінчив 2011 року. Займався спортом, їздив від спецпідрозділу на змагання всеукраїнського рівня, грав у футбольній команді «Енергія» с. Гадзинка, неодноразово ставав призером обласних змагань з армреслінгу серед представників силових структур. Разом із братом організував тренажерний зал і безплатно тренував молодь. Зібрав сільську команду Левкова з волейболу, яка теж брала участь у змаганнях, серед яких — на краще спортивне село України.
У листопаді 2013, під час Революції Гідності, підрозділ Олексія дістав наказ про направлення для участі в силовому розгоні мирної демонстрації в Києві. Олексій відмовився брати участь у цій операції, і в грудні подав рапорт про звільнення.
У лютому 2014 вступив на військову службу за контрактом, — розвідник-кулеметник розвідувального взводу розвідувальної роти 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.
З березня 2014 року служив у Херсонській області на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, з квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.
19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків у районі смт Ямпіль та визволення населених пунктів. З Лиману вирушили десантники 25-ї аеромобільної бригади і розвідники 95-ї аеромобільної бригади, які мали завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити й утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Загинув начштабу дивізіону 25-ї бригади Андрій Клочко і ще п'ятеро десантників з 25-ї. У підбитому з гранатомета БТРі загинув командир розвідгрупи 95-ї бригади капітан Олексій Крементар. Загинув у бою старший солдат Олексій Шевченко, його тіло знайшли 20 червня. На допомогу вилетіла пара Су-25. Спільними зусиллями блокпост здобули[1][2][3].
Визволення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[4].
23 червня похований на кладовищі рідного села Левків Житомирського району[5][6].
Залишились батьки Валентина Леонідівна та Володимир Дмитрович і молодший брат Ярослав.
Нагороди та звання
ред.- 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7]
- Присвоєне почесне звання «Честь і слава Житомирського району» (посмертно)
- Нагороджено медаллю ВГО «Країна» «За визволення Слов'янська» (посмертно).
Вшанування пам'яті
ред.У травні 2015 в центрі села Левків встановили меморіальну дошку полеглим у зоні АТО односельцям Олексію Шевченку, Олександру Книшу та Олександру Шахраю[8].
19 червня 2016 на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена двох полеглих десантників 95-ї бригади[9][10].
Примітки
ред.- ↑ У бою під Слов'янськом загинули ще два десантника з житомирської бригади [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] // «Житомир.info», 20 червня 2014
- ↑ «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 17 березня 2016
- ↑ Злочин і кара. Ямпільський казус [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
- ↑ Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
- ↑ Житомирщина попрощалася з двома воїнами-десантниками, які віддали своє життя за Україну [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Міноборони України, 23 червня 2014
- ↑ На Житомирщині поховали двох десантників, які загинули на Донеччині [Архівовано 25 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.) // ТСН, 27 липня 2014
- ↑ Указ Президента України від 14 серпня 2014 року № 651/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У центрі Левкова встановили меморіальну дошку загиблим у зоні АТО односельчанам [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Перший Житомирський, 10 травня 2015
- ↑ На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Донецька ОДА, 19 червня 2016
- ↑ Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016
Джерела
ред.- Шевченко Олексій Володимирович [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Шевченко Олексій Володимирович [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- З початку збройного протистояння на сході України вже загинули 20 житомирських десантників [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // «Житомир.info», 11 липня 2014.
- Юлія Демусь. Родина загиблого десантника з Левкова відмовилася від державної нагороди до закінчення війни на Сході [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перший Житомирський», 30 жовтня 2014.
- Еліна Вацек. Олексій Шевченко: третя річниця загибелі українського Героя [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // «Приміське життя», 20 червня 2017.