Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН

ботанічний сад

Головний ботанічний сад імені Миколи Ци́цина РАН (рос. Гла́вный ботани́ческий сад и́мени Н. В. Ци́цина РАН) — ботанічний сад у Москві, один з найбільших ботанічних садів Європи[2], має багату колекцію рослин. Тут представлено різноманітний рослинний світ практично всіх континентів і кліматичних зон земної кулі. Засновано ботсад 14 квітня 1945 року, першим директором був М. В. Цицин. Жива колекція нараховує 8 220 видів і 8 110 форм і сортів рослин — всього 16 330 таксонів. На основі колекції, з використанням сучасних прийомів ландшафтної архітектури, створені ботанічні експозиції рослин: природної флори Росії та колишнього СРСР, дендрарій, експозиція тропічних і субтропічних рослин, квітково-декоративних та культурних рослин.

Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН
головний корпус
головний корпус
головний корпус
Назва на честь Цицин Микола Васильович
55°50′21″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.83916666669477280° пн. ш. 37.600833333360775157° сх. д. / 55.83916666669477280; 37.600833333360775157Координати: 55°50′21″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.83916666669477280° пн. ш. 37.600833333360775157° сх. д. / 55.83916666669477280; 37.600833333360775157
Країна  Росія
Розташування Росія Росія, Москва, Владикіно
ВДНХ
Площа 361 га
Засновано 14 квітня 1945 року
Країна: Росія
Статус: об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[1]
Вебсторінка gbsad.ru
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН. Карта розташування: Росія
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН (Росія)
Мапа

CMNS: Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН у Вікісховищі
Схема Головного ботанічного саду
А — головний вхід
В — вхід від готелю «Останкіно»
С — вхід з боку вул. Комарова
Д — вхід з боку ст. метро «Владикіно»

1 — дендрарій
2 — заповідна діброва
3 — розарій
4 — тінистий сад
5 — сад надбережних рослин
6 — сад безперервного квітування
7 — експозиція рослин природної флори
8 — японський сад
9 — експозиція культурних рослин
10 — ділянки природного лісу
11 — лабораторний корпус
12 — фондова оранжерея
13 — нова оранжерея

Історія ред.

21 січня 1945 року в Москві була прийнята Постанова Ради Народних Комісарів № 128 «Про відзначення 220-річчя існування Академії наук СРСР», де поряд з іншими заходами було вирішено організувати новий ботанічний сад у столиці. Програму будівництва саду прийняли 14 квітня, а в травні під ботанічний сад виділили 361 гектар землі в Останкінському лісопарку.

Датою заснування Головного ботанічного саду вважається 14 квітня 1945 року. Він розташований на місці унікальних лісових природних масивів Москви. Завдяки науковій діяльності працівників саду збереглися фрагменти Ерденьєвського гаю в складі Останкінської діброви та Леоновський ліс. Ці території вперше згадуються в хроніках 1584[3]. Землі належали князям Черкаським. Потім ці землі перейшли у володіння Шереметьєвих, які отримали «сільце Осташково» з садибою, як придане Варвари Черкаської. Вона вийшла заміж за Петра Шереметьєва. Граф Микола Шереметьєв, власник «Останкіно», перетворив найближчу до маєтку частину гаю в Англійський парк. Для цього був найнятий садівник-англієць, який прагнув досягти природності в пейзажі. На території парку були викопані 5 ставків, які живилися водою річки Кам'янки, однієї з приток Яузи. Основними деревними породами парку були дуб, липа і клен. А з чагарників переважали ліщина, жимолость і калина[3].

Задовго до офіційної дати заснування була розроблена програма створення ботанічного саду. Свідченням цього є ескізні проекти 1940 і 1945 років, розроблені архітектором І. М. Петровим. Ця програма існувала в рамках загального Містобудівного плану розвитку Москви. Згідно з першим проектом 1940 року північна межа саду повинна була проходити по Кільцевій залізниці, а з півдня — по сучасній вулиці Академіка Корольова. Захоплюючи при цьому територію всього Марфинського комплексу на заході. А на сході простягаючись до проспекту Миру. За проектом 1945 року сад обмежувався Ботанічною вулицею на заході, а на сході — вулицею Сільськогосподарською. При цьому північна і південна межі залишалися незмінні. Рішеннями Московської ради і постановами Президії Академії наук СРСР, в період з 1945 по 1969 роки, Головному ботанічному саду були передані землі, на яких зараз розміщені основні ландшафтні та ботанічні експозиції. У 1998 році сад отримав в безтермінове користування 331,49 га землі.

Структура ред.

Всього в Головному ботанічному саду нараховується 13 наукових відділів та лабораторій, одна філія, а також одна група[4].

Структурні наукові підрозділи ред.

 
Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН в 2011 р.
  • Відділ флори
  • Відділ дендрології
  • Відділ тропічних та субтропічних рослин
  • Відділ декоративних рослин
  • Відділ культурних рослин
  • Відділ захисту рослин з карантинною службою
  • Відділ послідовної гібридизації
  • Лабораторія гербарій
  • Лабораторія фізіології та біохімії рослин
  • Лабораторія фізіології та імунітету рослин
  • Лабораторія ландшафтної архітектури
  • Лабораторія біотехнології рослин
  • Відділ впровадження науково-технічних розробок
  • Чебоксарська філія (Чебоксарський ботанічний сад)

Неструктурні наукові підрозділи ред.

Група хемосистематики та еволюційної біохімії рослин.

Ботанічний сад також має науково-технічні, науково-допоміжні та виробничі структурні підрозділи.

Колекційні фонди ред.

Експозиція рослин природної флори ред.

На 30 га площі створено шість ботаніко-географічних експозицій: «Європейська частина Росії», «Кавказ», «Середня Азія», «Сибір», «Далекий Схід» і «Корисні рослини природної флори».

Дендрарій ред.

Експозиції та колекції квітково-декоративних рослин ред.

Експозиції культурних рослин та їх диких родичів ред.

Вересовий сад ред.

Японський сад ред.

Фондова оранжерея ред.

Фондова оранжерея ГБС РАН традиційно є донором рослин для колекцій тропічних рослин інших ботанічних садів Росії та країн колишнього Радянського Союзу. Основу цієї колекції отримали в 1947 році з оранжереї Санссусі (Потсдам, Німеччина). Колекція представників родини Орхідних або зозулинцевих складалася з 107 гібридів Paphiopedilum, 120 гібридів Cattleya і 140 видів орхідних інших родів, 91 з яких зберігся в колекції до сьогодні. Протягом останніх років колекція зазнала значних змін, її розширили та доповнили. Тепер колекція нараховує 1120 видів, підвидів і форм орхідних з 222 родів, а також 300 гібридів[5].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Постановление Правительства Москвы № 89 от 09.02.1999
  2. [[https://web.archive.org/web/20071110121446/http://www.gbsad.ru/index.shtml Архівовано 10 листопада 2007 у Wayback Machine.] Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН
  3. а б Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 10 липня 2013.
  4. Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 10 липня 2013.
  5. Демидов, А. С., Коломейцева, Г. Л. (2007) Ретроспективний аналіз колекції орхідних фондової оранжереї ГБС РАН. Вісник ТвДУ. Серія: Біологія та екологія (3). Стор. 129—134. ISSN 1995-0160

Література ред.

  • Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина — музей живої природи / А. С. Демидов, З. Е. Кузьмін, В. Г. Шатко. Наукава рада РАН з вивчення і охорони культурної та природної спадщини . — М.: ГЕОС, 2007. — 64 с. — (Природна і культурна спадщина Москви).

Посилання ред.