Вікіпедія

Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН

ботанічний сад
(Перенаправлено з Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН (Москва))

Головний ботанічний сад імені Миколи Ци́цина РАН (рос. Гла́вный ботани́ческий сад и́мени Н. В. Ци́цина РАН) — ботанічний сад у Москві, один з найбільших ботанічних садів Європи[2], має багату колекцію рослин. Тут представлено різноманітний рослинний світ практично всіх континентів і кліматичних зон земної кулі. Засновано ботсад 14 квітня 1945 року, першим директором був М. В. Цицин. Жива колекція нараховує 8 220 видів і 8 110 форм і сортів рослин — всього 16 330 таксонів. На основі колекції, з використанням сучасних прийомів ландшафтної архітектури, створені ботанічні експозиції рослин: природної флори Росії та колишнього СРСР, дендрарій, експозиція тропічних і субтропічних рослин, квітково-декоративних та культурних рослин.

Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН
головний корпус
головний корпус
головний корпус
Назва на честь Цицин Микола Васильович
55°50′21″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.83916666669477280° пн. ш. 37.600833333360775157° сх. д. / 55.83916666669477280; 37.600833333360775157Координати: 55°50′21″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.83916666669477280° пн. ш. 37.600833333360775157° сх. д. / 55.83916666669477280; 37.600833333360775157
Країна  Росія
Розташування Росія Росія, Москва, Владикіно
ВДНХ
Площа 361 га
Засновано 14 квітня 1945 року
Країна: Росія
Статус: об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[1]
Вебсторінка gbsad.ru
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН. Карта розташування: Росія
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН (Росія)
Мапа
CMNS: Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН у Вікісховищі
Схема Головного ботанічного саду
А — головний вхід
В — вхід від готелю «Останкіно»
С — вхід з боку вул. Комарова
Д — вхід з боку ст. метро «Владикіно»

1 — дендрарій
2 — заповідна діброва
3 — розарій
4 — тінистий сад
5 — сад надбережних рослин
6 — сад безперервного квітування
7 — експозиція рослин природної флори
8 — японський сад
9 — експозиція культурних рослин
10 — ділянки природного лісу
11 — лабораторний корпус
12 — фондова оранжерея
13 — нова оранжерея
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ботанічний сад (значення).

Історія ред.

21 січня 1945 року в Москві була прийнята Постанова Ради Народних Комісарів № 128 «Про відзначення 220-річчя існування Академії наук СРСР», де поряд з іншими заходами було вирішено організувати новий ботанічний сад у столиці. Програму будівництва саду прийняли 14 квітня, а в травні під ботанічний сад виділили 361 гектар землі в Останкінському лісопарку.

Датою заснування Головного ботанічного саду вважається 14 квітня 1945 року. Він розташований на місці унікальних лісових природних масивів Москви. Завдяки науковій діяльності працівників саду збереглися фрагменти Ерденьєвського гаю в складі Останкінської діброви та Леоновський ліс. Ці території вперше згадуються в хроніках 1584[3]. Землі належали князям Черкаським. Потім ці землі перейшли у володіння Шереметьєвих, які отримали «сільце Осташково» з садибою, як придане Варвари Черкаської. Вона вийшла заміж за Петра Шереметьєва. Граф Микола Шереметьєв, власник «Останкіно», перетворив найближчу до маєтку частину гаю в Англійський парк. Для цього був найнятий садівник-англієць, який прагнув досягти природності в пейзажі. На території парку були викопані 5 ставків, які живилися водою річки Кам'янки, однієї з приток Яузи. Основними деревними породами парку були дуб, липа і клен. А з чагарників переважали ліщина, жимолость і калина[3].

Задовго до офіційної дати заснування була розроблена програма створення ботанічного саду. Свідченням цього є ескізні проекти 1940 і 1945 років, розроблені архітектором І. М. Петровим. Ця програма існувала в рамках загального Містобудівного плану розвитку Москви. Згідно з першим проектом 1940 року північна межа саду повинна була проходити по Кільцевій залізниці, а з півдня — по сучасній вулиці Академіка Корольова. Захоплюючи при цьому територію всього Марфинського комплексу на заході. А на сході простягаючись до проспекту Миру. За проектом 1945 року сад обмежувався Ботанічною вулицею на заході, а на сході — вулицею Сільськогосподарською. При цьому північна і південна межі залишалися незмінні. Рішеннями Московської ради і постановами Президії Академії наук СРСР, в період з 1945 по 1969 роки, Головному ботанічному саду були передані землі, на яких зараз розміщені основні ландшафтні та ботанічні експозиції. У 1998 році сад отримав в безтермінове користування 331,49 га землі.

Структура ред.

Всього в Головному ботанічному саду нараховується 13 наукових відділів та лабораторій, одна філія, а також одна група[4].

Структурні наукові підрозділи ред.

 
Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН в 2011 р.
  • Відділ флори
  • Відділ дендрології
  • Відділ тропічних та субтропічних рослин
  • Відділ декоративних рослин
  • Відділ культурних рослин
  • Відділ захисту рослин з карантинною службою
  • Відділ послідовної гібридизації
  • Лабораторія гербарій
  • Лабораторія фізіології та біохімії рослин
  • Лабораторія фізіології та імунітету рослин
  • Лабораторія ландшафтної архітектури
  • Лабораторія біотехнології рослин
  • Відділ впровадження науково-технічних розробок
  • Чебоксарська філія (Чебоксарський ботанічний сад)

Неструктурні наукові підрозділи ред.

Група хемосистематики та еволюційної біохімії рослин.

Ботанічний сад також має науково-технічні, науково-допоміжні та виробничі структурні підрозділи.

Колекційні фонди ред.

Експозиція рослин природної флори ред.

На 30 га площі створено шість ботаніко-географічних експозицій: «Європейська частина Росії», «Кавказ», «Середня Азія», «Сибір», «Далекий Схід» і «Корисні рослини природної флори».

Дендрарій ред.

Експозиції та колекції квітково-декоративних рослин ред.

Експозиції культурних рослин та їх диких родичів ред.

Вересовий сад ред.

Японський сад ред.

Фондова оранжерея ред.

Фондова оранжерея ГБС РАН традиційно є донором рослин для колекцій тропічних рослин інших ботанічних садів Росії та країн колишнього Радянського Союзу. Основу цієї колекції отримали в 1947 році з оранжереї Санссусі (Потсдам, Німеччина). Колекція представників родини Орхідних або зозулинцевих складалася з 107 гібридів Paphiopedilum, 120 гібридів Cattleya і 140 видів орхідних інших родів, 91 з яких зберігся в колекції до сьогодні. Протягом останніх років колекція зазнала значних змін, її розширили та доповнили. Тепер колекція нараховує 1120 видів, підвидів і форм орхідних з 222 родів, а також 300 гібридів[5].

Галерея ред.

  • Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина Російської академії наук (Москва)
  •  
    Головний корпус ГБС ім. М.Цицина
  •  
    Вхідна брама ботсаду
  •  
    Теплиця ботсаду
  •  
    Куточок ботсаду
  •  
    Весняний ботсад
  •  
    Газон ботсаду
  •  
    Вхід до ботсаду

Примітки ред.

  1. ↑ Постановление Правительства Москвы № 89 от 09.02.1999
  2. ↑ [[https://web.archive.org/web/20071110121446/http://www.gbsad.ru/index.shtml Архівовано 10 листопада 2007 у Wayback Machine.] Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН
  3. ↑ а б Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 10 липня 2013.
  4. ↑ Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 10 липня 2013.
  5. ↑ Демидов, А. С., Коломейцева, Г. Л. (2007) Ретроспективний аналіз колекції орхідних фондової оранжереї ГБС РАН. Вісник ТвДУ. Серія: Біологія та екологія (3). Стор. 129—134. ISSN 1995-0160

Література ред.

  • Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина — музей живої природи / А. С. Демидов, З. Е. Кузьмін, В. Г. Шатко. Наукава рада РАН з вивчення і охорони культурної та природної спадщини . — М.: ГЕОС, 2007. — 64 с. — (Природна і культурна спадщина Москви).

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Головний_ботанічний_сад_імені_Миколи_Цицина_РАН&oldid=39242393