Відкрити головне меню

Голайдо Денис Олександрович

український футболіст, екс-півзахисник клубу «Металург» (Донецьк) і збірної України

Денис Олександрович Голайдо (* 3 червня 1984(19840603), Сімферополь) — український футболіст, півзахисник. Виступав за збірну України. Закінчив кар'єру гравця у клубі «ТСК-Таврія».

Ф
Денис Голайдо
Denys Holaydo.jpg
Особові дані
Повне ім'я Денис Олександрович
Голайдо
Народження 3 червня 1984(1984-06-03) (35 років)
  Сімферополь, СРСР УРСР
Зріст 168 см
Вага 64 кг
Громадянство Україна УкраїнаРосія Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2002—2010 Україна «Таврія» 141 (5)
2004—2006   Україна «Закарпаття» 37 (1)
2010—2013 Україна «Металург» Д 61 (2)
2014 Білорусь «Слуцьк» 10 (0)
2014—2015 Україна «Металург» Д 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2003—2004 Україна Україна (U-21) 6 (1)
2008 Україна Україна 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

БіографіяРедагувати

Вихованець кримського футболу — Училище Олімпійського резерву, Краснолісся.

У складі «Таврії» у вищій лізі дебютував 13 квітня 2002 року у 18-річному віці при Анатолії Заяєві у грі проти одеського «Чорноморця».

Не маючи достатньої ігрової практики, з початку 2005 року і до літа 2006 виступав на правах оренди за «Закарпаття» (Ужгород), після чого повернувся до «Таврії».

 
Денис Голайдо під час виступів за «Таврію». 3 липня 2009 року

У листопаді 2008 року в чвертьфінальному поєдинку Кубка України проти «Металіста» отримав перелом ключиці і до кінця року вибув з ладу. 2010 року разом з командою виграв Кубок України, відігравши усі 120 хвилин фінального матчу проти донецького «Металурга» (3:2).

Після того як влітку 2010 року головним тренером сімферопольців став Валерій Петров, Голайдо разом з Олександром Ковпаком та Іллею Галюзою були переведені в дубль, попри те що вони довгий час були лідерами команди[1]. Перед останнім осіннім матчем «Таврії» в чемпіонату України проти «Ворскли», Голайдо був повернутий в першу команду[2].

На початку грудня 2010 року підписав трирічний контракт з донецьким «Металургом», у складі якого вже з наступного сезону також став одним з лідерів команди.

З приходом на місце головного тренера «Металурга» влітку 2013 року Сергія Ташуєва, втратив місце в основному складі і закінченню контракту, в грудні 2013 року, за обопільної згоди з клубом отримав статус «вільного агента»[3].

На початку 2014 року підписав однорічний контракт з дебютантом білоруської вищої ліги «Слуцьком»[4], проте зігравши лише 10 матчів в чемпіонаті, в червні 2014 року за обопільною згодою розірвав контракт з клубом[5] і повернувся в «Металург»[6], який, після відставки Ташуєва, знову очолив Володимир Пятенко, під керівництвом якого Голайдо грав у «Металурзі» у 2011—2012 роках.

Має 2 паспорти — український та російський. Не сприймає енергетичної та продовольчої блокади Криму, вважає, що після анексії життя в Криму стало кращим. Має тут бізнес.[7]

Під час російських президентських виборів 2018 року увійшов до складу руху Putin Team, який виступав на підтримку Володимира Путіна.[8]

Виступи у збірнійРедагувати

В молодіжній збірній України провів 6 матчів (2003—2004).

2006 року погодився допомогти збірній кримських татар на турнірі невизнаних країн ELP Cup.

В національній збірній дебютував 26 березня 2008 року в товариському матчі зі збірною Сербії (2:0), в якому відзначився гольовим пасом на Андрія Шевченка.

Всього за збірну протягом року провів 4 матчі, після чого перестав викликатись до лав націонавльної збірної.

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати