Гнилиця (Куп'янський район)
Гнили́ця — село в Україні, у Великобурлуцькій селищній громаді Куп'янського району Харківської області. Населення становить 718 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Гнилицька сільська рада.
| село Гнилиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Куп'янський район |
| Громада | Великобурлуцька селищна громада |
| Облікова картка | Гнилиця |
| Основні дані | |
| Засноване | 1719[1] |
| Населення | 718 |
| Площа | 2,344 км² |
| Густота населення | 306,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62609 |
| Телефонний код | +380 5759 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′51″ пн. ш. 37°12′02″ сх. д. / 49.99750° пн. ш. 37.20056° сх. д.Координати: 49°59′51″ пн. ш. 37°12′02″ сх. д. / 49.99750° пн. ш. 37.20056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
134 м[2] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62602, Харківська обл., Куп'янський р-н, смт Великий Бурлук, вул. Центральна, буд. 9 |
| Карта | |
  Гнилиця | |
 Гнилиця | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Село Гнилиця знаходиться на березі річки Гнилиця, вище за течією примикає село Гнилиця Перша, нижче — село Зелений Гай.
Історія ред.
Поселення вперше згадується у 1719 році[3].
Поблизу села Гнилиця виявлені поселення пізньої бронзи (І тис. до н. е.) та Салтівської культури (VIII-Х ст. н. е.).
У 1185 році через землі нинішнього Великобурлуцького району йшла рать Ігоря Святославовича і на території сьогоднішньої Гнилиці розбила передовий загін половців. Даний історичний факт є сторінкою світового шедевра «Слово о полку Ігоревім»[4].
1750 рік — дата заснування.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» увійшло до складу Великобурлуцької селищної громади.[5]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великобурлуцького району, селище увійшло до складу Куп'янського району Харківської області[6].
24 лютого 2022 року почалася російська окупація села.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1219 осіб, з яких 550 чоловіків та 669 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 725 осіб[8].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,40 % |
| російська | 4,04 % |
| білоруська | 0,42 % |
Економіка ред.
На території Гнилицької сільської ради діє декілька сільськогосподарських підприємств. Найбільшим серед приватних та фермерських господарств є СФГ «ЛАН». Основні напрямки роботи: вирощування зернових, кукурудзи, соняшнику.
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Дошкільна установа «Теремок» при Гнилицькій сільській раді. Знаходиться в приміщенні школи.
- ЗОШ І-ІІІ ст.
- Клуб з бібліотекою.
- ФАП.
- Поштове відділення.
- 4 магазини.
Пам'ятки ред.
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Гнилицький». Площа 175,8 га.
- Покровська церква. Кам'яна будівля зведена та освячена в 1812 році. Дзвіниця не збереглась. Церква потребує відновлення, також в ній проводяться нерегулярні богослужіння[10].
Примітки ред.
- ↑ Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- ↑ Прогноз погоди в селі Гнилиці
- ↑ Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- ↑ За матеріалами газети «Радянський патріот» від 24.08.13.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Престольне свято у Покровській церкві. Архів оригіналу за 30 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |