Гиновичі
Гино́вичі — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
село Гиновичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Бережанська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040030040025069 |
Облікова картка | Гиновичі |
Основні дані | |
Населення | ▼ 453 (2014) |
Площа | 9,8 км² |
Густота населення | 497.96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47515 |
Телефонний код | +380 3548 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°30′20″ пн. ш. 24°56′59″ сх. д. / 49.50556° пн. ш. 24.94972° сх. д. |
Водойми | річка Золота Липа |
Відстань до районного центру |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
Карта | |
Мапа | |
|
Поштове відділення — Жуківське. До 2020 року підпорядковане Жуківській сільраді. До Гиновичів приєднано хутір Писарка. Межує на півдні з м. Бережани, на заході з с. Лапшин, на півночі з с. Жуків. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]
Розташоване на лівому березі річки Золота Липа. Населення — 488 осіб (2001). Дворів — 130[2].
Географія
ред.У селі є 2 вулиці[3]: Івана Франка та Лесі Українки.
Клімат
ред.Для села характерний помірно континентальний клімат. Гиновичі розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Гинович | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,3 | 0,1 | 5,0 | 13,1 | 19,1 | 22,3 | 23,6 | 23,0 | 18,7 | 12,8 | 5,7 | 0,8 | 11 |
Середня температура, °C | −4,2 | −2,8 | 1,4 | 8,3 | 13,7 | 17,0 | 18,3 | 17,6 | 13,6 | 8,3 | 2,8 | −1,7 | 7 |
Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,6 | −2,2 | 3,5 | 8,4 | 11,7 | 13,1 | 12,2 | 8,6 | 3,9 | 0,0 | −4,1 | 3 |
Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 49 | 76 | 89 | 94 | 70 | 56 | 39 | 37 | 40 | 646 |
Джерело: climate-data.org |
Історія
ред.Поблизу Гиновичів виявлено поселення трипільської культури і знахідки часів Київської Русі.
Перша писемна згадка — 1475 року.
У 1530—1583 роках Гиновичі — власність Сенявських.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 67 %[4]. Власником маєтку в селі був дідич Бережан граф Станіслав Потоцький.
Діяли товариства «Просвіта» (від 1897), «Січ» (від 1908), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок».
У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[5].
Населення
ред.Населення села в минулому[6]:
Рік | Число осіб | Українців греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Євреїв |
---|---|---|---|---|
1900 | 743 | 594 | 124 | 25 |
1939 | ▲ 820 | ▲ 660 | ▲ 150 | ▼ 10 |
Політика
ред.Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[7].
Пам'ятки і пам'ятники
ред.Є церква Перенесення мощей Святого Миколая (1931; мурована, реставрована 1995), «фігура» Божої Матері (1990), «фігура» Ангела Хоронителя на честь 2000-ліття народження Ісуса Христа і 525-річчя заснування села (2000).
Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1999; скульптор В. Красновський), встановлено 2 хрести на честь скасування панщини, 5 хрестів на місці загибелі вояків УПА, пам'ятний знак на честь 2000-ліття від дня на честь проголошення незалежності України і 525-річчя заснування села Гиновичі.
Насипано могилу УСС, символічну могилу жертвам сталінських репресій (1989).
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля школи.
Встановлений 1999 року. Скульптор — В. Красновський.
Пам'ятник виготовлений із бетону.
Постамент — 2,4 м; скульптура — 1,5 м, площа — 0,0020 га.[8][9]
Соціальна сфера
ред.Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.
Відомі люди
ред.У Гиновичах народилися:
- релігійний діяч, літератор отець І. Заверуха,
- Дмитро Мищишин (1984—2016) — молодший сержант, механік-водій механізованої роти військової частини В 4680.
- художник Я. Миколишин,
- доцент ТАНГ М. Федчишин,
- Недільський Василь Васильович (1982—2022) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- кандидат хімічних наук В. Федина,
- славіст, літературознавець Мар'ян Якубець.
Січові стрільці
ред.Січові стрільці-уродженці села Гиновичі:
- стрілець Штепановий Михайло (нар. 1895, 5 сотня)[10]
Примітки
ред.- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 21. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- ↑ s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#5 сотня
Бібліографія
ред.Про село видано кн. О. Віятик (Штепованої) «Гиновичі. Історико-краєзнавчий нарис» (2002).
Література
ред.- Подуфалий М., Уніят В. Гиновичі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 353. — ISBN 966-528-197-6.
- Hinowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 72. (пол.) — S. 72. (пол.)
Посилання
ред.- Гиновичі на сайті «Замки та храми України» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |