Фльоров Георгій Миколайович

радянський фізик

Гео́ргій Микола́йович Фльо́ров (*17 лютого (2 березня) 1913(19130302), Ростов-на-Дону — †19 листопада 1990, Москва) — радянський фізик-ядерник, засновник Об'єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) в Дубні́, академік АН СРСР (1968).

Георгій Миколайович Фльоров
рос. Георгий Николаевич Флёров
RUSMARKA-1660.jpg
Народився 17 лютого (2 березня) 1913
Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія[1]
Помер 19 листопада 1990(1990-11-19) (77 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Місце проживання Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність фізик, винахідник, фізик-ядерник
Alma mater Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Галузь ядерна фізика
Заклад Об'єднаний інститут ядерних досліджень
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні Оганесян Юрій Цолакович
Членство Леопольдина і Академія наук СРСР
Відомий завдяки: радянський проект створення атомної бомби
Нагороди

CMNS: Фльоров Георгій Миколайович у Вікісховищі

Наукова діяльністьРедагувати

Після закінчення школи Фльоров пробував себе у різноманітних професіях. З 1933 по 1938 роки навчався в Ленінградському політехнічному інституті. По закінченню інституту отримує запрошення до роботи в групі Курчатова. У 1940 році, працював в ЛФТІ, спільно з К. А. Петржаком відкрив новий тип радіоактивних перетворень — спонтанне ділення ядер урану-238. З 1941 року брав участь у радянській програмі створення атомної бомби.

Восени 1942 року в в журналі «Доповіді Академії наук СРСР» (1942. Том XXXVII, № 2, ст. 67) публікується стаття «До робіт: „Спонтанний поділ урану“ і „Спонтанний поділ торію“». У 1943 році стає кандидатом наук без процедури захисту — оскільки дослідження були під грифом «секретно».

У 1953 Фльоров був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР, а в 1968 — дійсним членом Академії СРСР.

Член КПРС з 1955 року. З 1960 року Фльоров стає директором Об'єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) в Дубні́. Завдяки його ідеям в ОІЯД був отриманий цілий ряд хімічних елементів. Розроблені Г. Н. Фльоровим технології трекових мембран, які використовувалися при усуненні наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.

До 1990 року Фльоров очолював Лабораторію ядерних реакцій в ОІЯД, де під його керівництвом були синтезовані трансуранові елементи Періодичної системи хімічних елементів з номерами від 102 до 110.

Г. Н. Фльоров — співавтор декількох наукових відкриттів, які занесені до Державного реєстру відкриттів СРСР :

  • «Спонтанний поділ ядер урану» під № 33 з пріоритетом від 14 червня 1940
  • «Спонтанний поділ атомних ядер із збудженого стану (спонтанно діляться ізомери)» за № 52 з пріоритетом від 24 січня 1962
  • «Явище запізнілого ділення атомних ядер» за № 160 з пріоритетом від 12 липня 1971
  • «Сто третій елемент — Лоуренсій» за № 132 з пріоритетом від 20 квітня 1965 р. і 10 серпня 1967
  • «Сто четвертий елемент — Резерфордій» під № 37 з пріоритетом від 9 липня 1964
  • «Сто п'ятий елемент — Дубній» за № 114 з пріоритетом від 18 лютого 1970
  • «Утворення радіоактивного ізотопу елемента з атомним номером 106 — Сіборгій» за № 194 з пріоритетом від 11 липня 1974

В честь Фльорова названий елемент Флеровій.

РодинаРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Флёров Георгий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ПосиланняРедагувати