Вікіпедія

Географія Брунею

Бруней — південносхідноазійська країна, що знаходиться у південно-західній частині острова Калімантан . Загальна площа країни 5 765 км² (173-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 5 265 км², а на поверхню внутрішніх вод — 500 км²[1]. Площа країни приблизно вдвічі менша за площу Чернівецької області України.

Географія Брунею
Географічне положення Брунею
Географічне положення Брунею
Географічне положення
КонтинентАзія
РегіонПівденно-Східна Азія
Координати4°30′ пн. ш. 114°40′ сх. д. / 4.500° пн. ш. 114.667° сх. д. / 4.500; 114.667
Територія
Площа5765 км² (173-тє)
Морське узбережжя161 км
Державний кордон266 км
Рельєф
Типнизовинний
Найвища точкагора Букіт-Пагон (1850 м)
Найнижча точкаПівденнокитайське море (0 м)
Клімат
Типекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річкаТембуронг (196 км² км)
Найбільше озероозеро Меримбун (31,1 км км²)
Інше
Природні ресурсивуглеводні, вуглеводні, деревина
Стихійні лиханечасті тропічні циклони, землетруси, повіді
Екологічні проблемизадимлення

Назва

ред.

Офіційна назва — Бруней-Даруссалам, Бруней (малай. Negara Brunei Darussalam, Brunei — Держава Бруней — Будівля миру)[2][3]. Назва країни Бурні, Барунай, відома з XVI століття, імовірно, походить з гінді, видозмінене під випливом санскриту «бхурні» — землі або країна[2]. Крім того, назва можливо була отримана від малайського вигуку радості першого легендарного султана Мухаммада Шаха «Бару нах!», що означає ось воно, або саме те, що треба. Під впливом санскритського слова «варунаї» країну називають Барунаї[2].

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.

Бруней — південносхідноазійська країна, що складається з двох напіванклавів, межує лише з однією державою: на сході й півдні — з Малайзією (спільний кордон — 266 км). Малайський штат Саравак повністю оточує країну і розділяє її 30-км відрізком на дві частини, залишаючи тільки берегову лінію на півночі. Загальна довжина державного кордону — 266 км[1]. Бруней омивається на заході й півночі водами Південнокитайського моря Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 161 км[1].

  • Карта Брунею від ООН (англ.)
    Карта Брунею від ООН (англ.)
  •  
    Порівняння розмірів території Брунею та США
  •  
    Територіальні претензії країн у Південнокитайському морі

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або серединних ліній[6][1].

Крайні пункти

ред.
Докладніше: Крайні точки Брунею

Час

ред.
Докладніше: Час у Брунеї

Час у Брунеї: UTC+8 (+6 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Брунею
Див. також: Гідрогеологія Брунею

Корисні копалини

ред.
Докладніше: Корисні копалини Брунею

Надра Брунею багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ[8].

Сейсмічність

ред.
Докладніше: Сейсмічність Брунею

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Брунею

Рельєф країни низинний, за винятком південних районів, де рельєф гористий. Середні висоти — 478 м; найнижча точка — рівень вод Південнокитайського моря (0 м); найвища точка — гора Букіт-Пагон (1850 м).

  •  
    Рельєф Брунею
  •  
    Рельєф Брунею
  •  
    Супутниковий знімок поверхні країни
  •  
    Карта країни (англ.)
  •  
    Букін-Пагон

Узбережжя

ред.

Морське узбережжя неоднорідне, на північному сході лежить Брунейська затока з великою кількістю островів, на заході переважно пологий піщаний берег.

Острови

ред.
Докладніше: Острови Брунею

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Брунею

Територія Брунею лежить у екваторіальному кліматичному поясі[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. Цілий рік спекотно, середньорічна температура 26,1 °C, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові[10]. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, від 1500 до 2000 мм атмосферних опадів на рік, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10].

Клімат Брунею
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 33,9 35,3 38,3 37,6 36,4 35,5 35, 36,6 35,5 34,7 34,5 36,2 38,3
Абсолютний мінімум, °C 18,4 18,9 19,4 20,5 20,3 19,2 19,1 19,4 19,6 20,5 18,8 19,5 18,4
Годин сонячного сяйва 196 191 225 239 236 210 222 218 199 206 205 211 2558
Днів з дощем 16 12 11 16 18 16 16 16 19 21 23 21 1555
Джерело: Всесвітня метеорологічна організація[11] та NOAA[12]

Бруней є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[13].

Внутрішні води

ред.
Докладніше: Гідрографія Брунею

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 8,5 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10 км² зрошуваних земель[1].

  •  
    Гідрографічна мережа Брунею
  •  
    Річка Тембуронг
  •  
    Річка Бруней

Річки

ред.
Докладніше: Річки Брунею

Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. У країні немає великих озер і річок. Найбільші річки: Бруней, Тудонг, Тембуронг, Белайт.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Брунею

Болота

ред.
Докладніше: Болота Брунею

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Брунею

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Брунею

Земельні ресурси Брунею (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 2,5 %,
    • орні землі — 0,8 %,
    • багаторічні насадження — 1,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,6 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 71,8 %;
  • інше — 25,7 %[1].
Див. також: Ліси Брунею

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Брунею

Зоогеографічно територія країни належить до Зондської провінції Малайської підобласті Індо-малайської області[10].

Див. також: Ссавці Брунею, Птахи Брунею та Риби Брунею

Охорона природи

ред.
Докладніше: Природно-заповідний фонд Брунею

Бруней є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Брунею

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті тайфуни, землетруси і повіді[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • сезонне задимлення й серпанок від лісових пожеж на індонезійській території острова Калімантан, де відбувається знищення вологих тропічних лісів на потреби плантацій олійної пальми.

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Брунею можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Брунею

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л Brunei, Geography. Factbook.
  2. ↑ а б в Поспелов Е. М., 2005.
  3. ↑ Котляков В. М., 2006.
  4. ↑ Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. ↑ Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 December. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. ↑ Бруней // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ а б в г ФГАМ, 1964.
  11. ↑ World Weather Information Service - Bandar Seri Begawan. World Meteorological Organisation. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 May 2010.
  12. ↑ Brunei Darussalam Climate Normals 1961−1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 29 November 2013.
  13. ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Брунею
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Географія_Брунею&oldid=43140424