Генрі Мозлі

Генрі Ґвін Джефріс Мозлі (англ. Henry Gwyn Jeffreys Moseley, 23 листопада 1887, Веймут, графство Дорсет — 10 серпня 1915, Галліполі, Туреччина) — англійський фізик, один з основоположників рентгенівської спектроскопії та ствердження концепції атомного номера у фізиці і хімії.

Генрі Мозлі
англ. Henry Moseley
Народився	23 листопада 1887(1887-11-23)[…] Веймут, Велика Британія
Помер	10 серпня 1915(1915-08-10)[…] (27 років) Галліполі, Османська імперія ·вогнепальна рана
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	фізик, інженер, хімік
Alma mater	Ітонський коледж Триніті-коледж Summer Fields Schoold Університет Оксфорда
Галузь	ядерна фізика і фізика
Заклад	Університет Оксфорда
Членство	Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Війна	Перша світова війна
Батько	Henry Nottidge Moseleyd
Нагороди	медаль Маттеуччі (2010)
Генрі Мозлі у Вікісховищі

Біографія

Народився в містечку Веймут в англійському графстві Дорсет в родині Генрі Ноттіджа Мозлі, професора анатомії та фізіології Оксфордського університету. Навчався в знаменитому Ітонському коледжі для хлопчиків, потім, в Триніті-коледжі Оксфордського університету. У 1910—1914 працював в лабораторії Ернеста Резерфорда в Манчестерському університеті. У 1914 р. повернувся до Оксфорду. З початком Першої світової війни, Мозлі був направлений на фронт інженером і загинув у Галліполі 10 серпня 1915 року при проведенні Дарданельської операції у віці 27 років.

Наукова діяльність

У 1913 в серії блискучих експериментів встановив залежність між частотою спектральних ліній характеристичного рентгенівського випромінювання і атомним номером випромінюючого елемента. Залежність була названа на честь першовідкривача — законом Мозлі. Це фундаментальне відкриття мало величезне значення для встановлення фізичного сенсу періодичної системи елементів і атомного номера і для підтвердження правильності концепції планетарного атома. У 1913 р. створив і представив історично перше радіоізотопне джерело електричної енергії (атомну батарею Beta Cell), що являв собою скляну сферу, посріблену зсередини, у центрі якої на ізольованому електроді розташовувалося радієве джерело іонізуючої радіації. Електрони, що випромінюються при бета-розпаді, створюють різницю потенціалів між срібним шаром скляної сфери та електродом з радієвою сіллю. У 1914 Мозлі опублікував роботу, в якій зробив висновок, що між елементами алюмінієм і золотом в періодичній таблиці має перебувати три елементи. Ними виявились елементи Технецій, Прометій, Реній.

Атомний номер

Раніше за часів Д. І. Менделєєва припускали, що атомний номер був просто числом, що відповідає місцю елемента у таблиці хімічних елементів відповідно до його відносної атомної маси, і яке може бути змінене (як змінював Д. І. Менделєєв), для правильного впорядкування у Періодичній системі. Генрі Мозлі показав, що атомний номер не просто індекс, а має фізичний зміст і може бути експериментально визначений, і таким чином змінив формулювання періодичного закону.

Див. також

• Закон Мозлі

Посилання

• Біографія Генрі Мозлі(англ.)