Відкрити головне меню

Періодичний закон — фундаментальний закон природи, який визначає властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, які перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів.

Визначення Д. І. МенделеєваРедагувати

Російський вчений Менделєєв Дмитро Іванович 1869 року при зіставленні властивостей відомих на той час хімічних елементів та величин їхніх атомних мас сформулював Періодичний закон таким чином: властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень атомних мас[1].

Сучасне визначенняРедагувати

Проте саме формулювання Періодичного закону з відкриттями нових елементів та їх будови і властивостей змінилося, уточнилось і відійшло від запропонованого Д. Менделеєвим (див. Історія відкриття Періодичного закону). У 1911 р. голландський фізик А. Ван ден Брук висловив припущення, що атомний номер елемента збігається з величиною позитивного заряду ядра атома, яке і стало основою класифікації хімічних елементів. У 1920 році англійський фізик Дж. Чедвік експериментально підтвердив гіпотезу Ван ден Брука, тим самим був розкритий фізичний зміст порядкового номера елемента в Періодичній системі, а сам Періодичний закон отримав нове формулювання.

Періодичність у хімії — це повторення хімічного характеру елементів, особливостей будови атомів, складу, будови і властивостей речовин через певну кількість елементів у їхньому природному ряду.

Відкриття складної будови атома допомогло встановити, що фундаментальною характеристикою кожного елемента є заряд ядра атома, а не атомна маса. Тому періодичний закон формулюють не у залежності від атомних мас: властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів, тобто хімічні властивості елементів визначає не відносна атомна маса, а заряд ядра.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Менделеев Д. И., Периодический закон. Основные статьи. — М.: Изд-во АН СССР, 1958, с. 111. (рос.)

ЛітератураРедагувати