Ленц Емілій Християнович
| Ленц Емілій Християнович | |
|---|---|
| нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz | |
 | |
| Народився |
12 (24) лютого 1804[1][2][3] Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[4][2][…] |
| Помер |
29 січня (10 лютого) 1865[2] (60 років) Рим, Папська держава[4][2][3] ·геморагічний інсульт |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | фізик, інженер, винахідник, викладач університету |
| Alma mater | Дерптський імператорський університетd |
| Галузь | фізика і електротехніка |
| Заклад |
Імператорський Санкт-Петербурзький університетd Головний педагогічний інститутd Петрішулеd Михайлівське артилерійське училище Санкт-Петербурзький державний університет |
| Вчителі | Георг Фрідріх Парротd |
| Членство |
Російська академія наук Петербурзька академія наук Прусська академія наук Туринська академія наук[3] |
| Батько | Christian Heinrich Friedrich Lenzd |
| Мати | Q124837382? |
| Брати, сестри | Robert Lenzd[5] |
| У шлюбі з | Q114903257? |
| Діти | Robert Lenzd[6] |
 Ленц Емілій Християнович у Вікісховищі | |
Ленц Емілій Христіанович (нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz, Німецька: [lɛnts], 12 лютого 1804 — 10 лютого 1865), більш відомий як Еміль Ленц[7][8] — фізик балтійсько-німецького походження, який одним з перших знайшов зв'язок між магнітними полями та електричними полями. Найбільш відоми завдяки формулюванню правила Ленца в електродинаміці у 1834 році.[9]
Біографія ред.
Ленц народився в Дерпт (нині Тарту, Естонія), на той час Ліфляндська губернія в Російській імперії. Після закінчення середньої освіти в 1820 році Ленц вивчав хімію та фізику в Дерптському університеті.[8] Він подорожував з мореплавцем Отто фон Коцебу у його третій навколосвітній експедиції з 1823 по 1826 рік. Під час подорожі Ленц вивчав кліматичні умови та фізичні властивості морської води. Результати були опубліковані в «Мемуарах Петербурзької академії наук» (1831).
Після подорожі Ленц почав працювати в Петербурзькому університеті, де він згодом працював деканом факультету математики та фізики з 1840 по 1863 рік та був ректором з 1863 року до своєї смерті в 1865 році. Ленц теж викладав у Петрішуле[en] 1830 і 1831 роках, а також в Михайлівській артилерійській академії.
Ленц почав вивчати електромагнетизм в 1831 році. Окрім закону, названого на його честь, Ленц також самостійно відкрив закон Джоуля в 1842 році. Щоб вшанувати його зусилля по дослідженню цієї задачі, закон також називається «законом Джоуля-Ленца», названий також на честь Джеймса Прескотта Джоуля.
Ленц брав активну участь у розробці методу гальванізації, яка була винайдена його другом і колегою Морицем фон Якобі. У 1839 році Ленц виготовив кілька медальйонів з використанням гальванотехніки. Разом з гальванічним рельєфом, створеним Якобі у тому ж році, це були перші випадки гальванопластичної скульптури.[10]
Ленц помер у Римі від інсульту.
Невеличкий місячний кратер[en] на зворотньому боці Місяця названий на його честь.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116911344 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Ленц, Эмилий Христианович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 192–194.
- ↑ а б в г www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б Ленц Эмилий Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Klatt. Lenz, Robert // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1883. — Vol. 18. — S. 279.
- ↑ Н. Г. Ленц, Роберт Эмилиевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 539.
- ↑ I. Grattan-Guinness (ed.), Companion Encyclopedia of the History and Philosophy of the Mathematical Sciences, Volume 2, Johns Hopkins University Press, 2003, p. 1213.
- ↑ а б Lezhneva, Olga. Dictionary of Scientific Biography. Lenz, Emil Khristianovich (Heinrich Fridrich Emil). Т. 8. с. 187—189.
- ↑ Lenz, E. (1834), «Ueber die Bestimmung der Richtung der durch elektodynamische Vertheilung erregten galvanischen Ströme [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]», Annalen der Physik und Chemie, 107 (31), pp. 483—494. A partial translation of the paper is available in Magie, W. M. (1963), A Source Book in Physics, Harvard: Cambridge MA, pp. 511—513.
- ↑ Заметки об истории гальванотехники в России в XIX веке. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)