Генріх Феліс
Генріх Феліс (нім. Heinrich Fehlis; 1 листопада 1906, Вульфтен, Німецька імперія — 11 травня 1945, Порсгрунн, Норвегія) — німецький юрист, командир поліції безпеки і СД в Норвегії (з осені 1940 і до кінця Другої світової війни), Оберфюрер СС , оберст поліції і урядовий радник.
Генріх Феліс | |||
---|---|---|---|
нім. Heinrich Fehlis | |||
Народився | 1 листопада 1906[1] Вульфтен-ам-Гарц, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія | ||
Помер | 11 травня 1945[1] (38 років) Порсгрунн, Телемарк, Норвегія ·вогнепальна рана | ||
Країна | Німецький Райх | ||
Діяльність | правник, Працівник Гестапо | ||
Alma mater | HU Berlin | ||
Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] | ||
Знання мов | німецька | ||
Заклад | Гестапо | ||
Членство | СА і СС[2] | ||
Військове звання | Оберфюрер СС | ||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||
Нагороди | |||
Біографія
ред.З 1926 по 1931 рік вивчав право і політологію в університетах Марбурга, Берліна і Бонна. Доктор права з 1935 року. Адвокат.
З квітня 1933 року - член штурмових загонів. У 1935 році вступив в НСДАП і СС.
З червня 1935 року Феліс працював першим помічником уряду, з березня 1936 року — державний експерт гестапо Берліна. З квітня 1937 року був підпорядкований безпосередньо головному офісу СД. З вересня 1937 року — один з керівників СД на південному заході Рейху, був заступником начальника гестапо в Штутгарті.
Учасник операцій поліції безпеки під час анексії Австрії та Судетської області (1938).
Під час датсько-норвезької операції в 1940 році брав активну участь в діяльності айнзацгруп, воєнізованих ескадронів смерті нацистської Німеччини, які здійснювали масові вбивства цивільних осіб на окупованих територіях країн Європи.
У листопаді 1940 року змінив Вальтера Шталекера на посаді командира поліції безпеки і СД в Норвегії. Тоді ж, очолив аналогічні структури в Осло (до лютого 1945). Працював під безпосереднім керівництвом Рейнгарда Гейдріха, Ернста Кальтенбруннера і Йозефа Тербофена.
Активний провідник націонал-соціалістичної расової ідеології та політики нацистської Німеччини (1939-1945) по масовому знищенню «неповноцінних» народів і етнічних груп.
Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 роки намагався втекти з Осло, переодягнувшись в уніформу лейтенанта вермахту з гірського корпусу «Норвегія», але був заарештований британськими військами. Під час арешту застрелився 11 травня 1945.
Звання
ред.- Штурмбаннфюрер СС (вересень 1938)
- Оберштурмбаннфюрер СС і урядовий радник[3] (січень 1941)
- Штандартенфюрер СС (вересень 1941)
- Оберст поліції (квітень 1942)
- Оберфюрер СС (червень 1944)
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) (1943)
- Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня (8 років)
Примітки
ред.- ↑ а б в TracesOfWar
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ а б Fehlis, Heinrich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
Література
ред.- Gerhard Paul, Klaus-Michael Mallmann: Die Gestapo. Mythos und Realität. Darmstadt 2003, ISBN 3-89678-482-X.
- Stein Ugelvik Larsen, Beatrice Sandberg, Volker Dahm: Meldungen aus Norwegen 1940–1945: Die geheimen Lageberichte des Befehlshabers der Sicherheitspolizei und des SD in Norwegen, Oldenbourg, München 2008, ISBN 978-3-486-55891-3.
- Залесский К. СС. Самая полная энциклопедия.-М.:Эксмо, 2012.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |