Відкрити головне меню

Генрик Біґеляйзен
Bigeliayzen H.jpg
Ім'я при народженні Henryk Biegeleisen
Народився 24 грудня 1855(1855-12-24)
Товсте, нині Гусятинський район
Помер 1 квітня 1934(1934-04-01) (78 років)
м. Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Діяльність етнограф, літературознавець
Alma mater Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Напрямок народознавство, літературознавство
Жанр наукові праці

CMNS: Генрик Біґеляйзен на Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Генрик Біґеляйзен (пол. Henryk Biegeleisen, 24 жовтня 1855, село Товсте, нині Гусятинський район — 1 квітня 1934, Львів) — польський етнограф і літературознавець німецько-єврейського походження. Представник позитивістського філологічного методу. Дослідник літератури доби романтизму, в тому числі творчості Теофіла Ленартовича. Автор цінних етнографічних робіт, у яких незмінно приділяв значну увагу народознавчим матеріалам з України.

ЖиттєписРедагувати

Народився в єврейській інтелігентній родині, в сім'ї лікаря.

Навчався в гімназіях Тернополя і Бережан. Студіював історію і літературознавство у Львівському університеті. Дебютував в 1877 році у «Звітах» Товариства академічного читання, активістом якого був. Далі навчався в університетах Мюнхена, Лейпціга. Доктор філології (1882 р.). Після повернення до Львова протягом кількох років працював учителем і директором гімназій. У той же час він займався науковими дослідженнями та редакторською роботою, працюючи в редакціях періодичних видань Львова.

Автор понад 200 наукових праць. Редактор і автор передмов до творів Адама Міцкевича (1-4 томи, 1893 р.), Юліуша Словацького (1-6 томи, 1896 р.), Александра Фредро (1894 р.) та інших. Редагував «Бібліотеку польських книгарень» (1893-1898 роки). Товаришував з Іваном Франком[1], опублікував про нього спогади 1927 р.

Сини:

  • Броніслав (б., 1880) — інженер, директор Інституту психотехніки і наукової організації в Кракові;
  • Леон Владислав (б. 1885) — економіст, професор Вільного університету Польcького у Варшаві.

Вибрані публікаціїРедагувати

КнигиРедагувати

  • Lirnik mazowiecki, 1913.
  • Matka i dziecko w obrzędach, wierzeniach i zwyczajach ludu polskiego. Lwów 1927 [1]
  • Wesele. Lwów 1928 [2]
  • U kolebki ; Przed ołtarzem ; Nad mogiłą. Lwów 1929 [3]
  • Lecznictwo ludu polskiego. Kraków 1929 [4]
  • Śmierć w obrzędach, zwyczajach i wierzeniach ludu polskiego. Lwów 1930 [5]

СтаттіРедагувати

  • 1891 Motywy ludowe w balladzie Mickiewicza «Lilie», [у] Wisła, t. 5. S. 62—103. [6]

БібліографіяРедагувати

  • Henryk Markiewicz: Pozytywizm. Wyd. VII. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008, s. 449, seria: Wielka Historia Literatury Polskiej. ISBN 978-83-01-13849-3. 

ПриміткиРедагувати

  1. Гуцал П. Біґеляйзен Генрик… — С. 125.

ДжерелаРедагувати