Геза Анда
Геза Анда (угор. Géza Anda; 19 листопада 1921, Будапешт — 13 червня 1976, Цюрих) — угорський піаніст, диригент і педагог. Знаменитий інтерпретатор класичного і романтичного репертуару, особливо відомий своїми виступами і записами творів Моцарта, Бетховена, Шумана, Брамса і Бартока. Його виконавська майстерність поєднувалося з природною і бездоганною технікою[8].
| Геза Анда | |
|---|---|
| угор. Anda Géza | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 листопада 1921[1][2][…] |
| Місце народження | Будапешт, Угорське королівство[4] |
| Дата смерті | 13 червня 1976[4][1][…] (54 роки) |
| Місце смерті | Цюрих, Швейцарія[4][5] |
| Причина смерті | рак стравоходу[6] |
| Поховання | Cemetery Rüschlikond[7] |
| Громадянство | Угорщина і Швейцарія |
| Професії | класичний піаніст, диригент, композитор |
| Освіта | Музична академія Ференца Ліста (1941) |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| Лейбли | Deutsche Grammophon |
| Нагороди |
 |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Навчався в Музичній академії Ференца Ліста спершу у Імре Штефаньяї, Емануеля Хедьї і Імре Кеері-Санто, потім у Ернста фон Донаньї і Золтана Кодая, після закінчення якої (1939) дебютував у Будапешті Другим концертом Брамса (під керівництвом Віллема Менгельберга). Продовжив навчання в Берліні.
У 1943 р. виїхав у Швейцарію, де залишився до кінця життя (швейцарське громадянство отримав в 1954 році[9]). З 1951 року брав участь у Зальцбурзьких фестивалях. В 1959—1968 роках керував курсами фортепіанної майстерності в Люцернській консерваторії. З 1969 року вів курс інтерпретації в Цюриху.
За життя користувався винятковим визнанням. Гастролював у Європі, Північній і Південній Америках, в Австралії. У 1953—1958 виступав у фортепіанному дуеті з Кларою Хаскіл.
Вільгельм Фуртвенглер назвав його «трубадуром клавіру». Особливо цінувалися його інтерпретації творів Моцарта (він виконував всі 27 фортепіанних концертів), Бетховена, Шумана, Брамса, Бартока.
Нерідко виступав і як диригент; концертами Моцарта диригував, перебуваючи за роялем, як і його вчитель Едвін Фішер.
Більшість записів зроблені Deutsche Grammophon.
Помер 14 червня 1976 року від раку стравоходу.
Пам'ять ред.
Після ранньої смерті Анди його слава дещо зів'яла, однак міжнародний конкурс піаністів його імені, що проводиться з 1979 р. у Цюриху сприяє відродженню інтересу до творчості музиканта.
Примітки ред.
- ↑ а б http://www.geza-anda.ch/pages/view/id/20
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118502743 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ https://www.eda.admin.ch/countries/hungary/de/home/aktuell/grand-tour/budapest/geza-anda.html
- ↑ https://www.findagrave.com/memorial/165472359/geza-anda
- ↑ Richard Evidon. {{{Заголовок}}}. — Oxford University Press, 2001. — (Oxford Music Online)
- ↑ Григорьев Л., Платек Я., 1990.
Посилання ред.
- Géza Anda (англ.). Encyclopædia Britannica, Inc. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
- Géza Anda (Piano) (англ.). Bach Cantatas Website. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 4 квітня 2014.