Відкрити головне меню

Життя і творчістьРедагувати

У першому шлюбі була дружиною Джафар-Кулі-хана Хойського (? — 1814). Після його смерті була заміжня за своїм двоюрідним братом Хан-Киши-беком Джаванширом.

До 1823 року Гевхар-Агі належала відкупна стаття — дарго-базар. За цією статтею відкупники повинні були розміщати в крамницях караули, освітлення і відповідати за крадіжку в нічний час. Дарго-базар приносила натуральні доходи з кожного в'юка кавунів, динь, овочів, фруктів, риби, дров та вугілля; грошові доходи від зарізаної на продаж рогатої худоби, а також щомісяця з усіх міських крамниць. З 1823 року за розпорядженням генерала Єрмолова ця стаття відійшла в казну. А від казни вже була віддана на відкуп приватним відкупникам. Замість цієї статті Гевхар-Агі передбачалося призначити винагороду[1].

На момент скасування ханської влади в грудні 1822 року Гевхар-Ага володіла 10 селами і кочевями, спадкові права на які їй були залишені і російським урядом; крім того, згідно з царським наказом від 10 березня 1831 року взамін доходів від статті дарго-базар вона стала отримувати пенсію в 952,38 рублів сріблом щорічно[2].

Завдяки фінансовій підтримці Гевхар-Ага в Шуші було побудовано чимало культових споруд. Так, на її кошти було відновлено велику соборну мечеть міста Шуша, яка була побудована ще в 1182 році хіджри (тобто в 1768/1769 роках) і за цей час вона значно прийшла в упадок. Останній візир Карабаського ханства Мірза Джамал Джаваншир зазначав, що після відновлення мечеті вона стала «гарніше колишнього»[3]. Згідно арабомовного напису на головному фасаді Шушинської соборної мечеті, за заповітом Гевхар-Ага в 1302 році (1884/1885 р.) був завершений ремонт цієї культової будівлі; з цього часу мечеть відома під назвою «Мечеть Гевхар-Ага». Крім того, на її кошти до 1865/1866 років було завершено будівництво і нижньої мечеті та двох медресе в місті Шуша[4].

Згідно з текстом вакфнаме, висічених на головному фасаді мечеті, Гевхар-Ага в 1866/1867 році заповіла своє нерухоме майно (землі, сади, лавки) двох мечетей і двох медресе на благодійні цілі. За рахунок доходів від вакфів Гевхар-Ага відкрила лікарню «Дар ул-Шафа» для хворих мандрівників, оплачувала витрати медресе і наповнювала їх бібліотеку книгами з шаріату та суспільних наук[5].

За даними на 1852—1860 роки, Гевгар-Ага (дочка Ген.-Л. Ібрагім-Хана) була членом Шемахинського відділення жіночого благодійного товариства святої Ніни[6].

ПосиланняРедагувати

  • Анвар Чингизоглы. Джеванширский рід: Сариджалинцы, Баку, «Мутарджим», 2015, 352 с. ISBN 978-9952-28-215-3 (азерб.)

ПриміткиРедагувати

  1. ЯК. Т. VI. Ч. I. С. 852—855. Док. № 1305; С. 856—858. Док. № 1308.
  2. НАГ. Ф. 3. Оп. 2. Д. 120. Л. 191об.-192.
  3. Мірза Джамал Джаваншир Карабазький. Карабахнаме. С. 101.
  4. Неймат М. Епіграфічні пам'ятники Карабаху // Міжнародний Азербайджанський журнал «IRS — Спадщина», 2005, № 2-3 (14-15). С. 66-69.
  5. Нейматова Мешаді ханум. Указ. соч. С. 163—170.
  6. Кавказький календар на 1852 рік. Тифліс, 1851. С. 602; Кавказький календар на 1853 рік. Тифліс, 1852. С. 560; Кавказький календар на 1855 рік. Тифліс, 1854. С. 669; Кавказький календар на 1856 рік. Тифліс, 1855. С. 660; Кавказький календар на 1857 рік. Тифліс, 1856. С. 560; Кавказький календар на 1858 рік. Тифліс, 1857. С. 457; Кавказький календар на 1859 рік. Тифліс, 1858. С. 478; Кавказький календар на 1860 рік. Тифліс, 1859. С. 36.

Див. такожРедагувати

  • Нижня мечеть Гевхар-аги
  • Верхня мечеть Гевхар-аги
  • Джеваншири