Шушинський повіт
Шу́шинський пові́т — адміністративна одиниця у складі Каспійської області, Бакинської (Шемахинської), Єлизаветпольської губерній, а згодом Ганджинської губернії Азербайджанської Демократичної Республіки [2]. Центр — місто Шуша.
| Шушинський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Єлизаветпольська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Шуша | |||
| Створений | 1840 | |||
| Площа | 4 315,6 верст² | |||
| Населення | 138 771 [1] (1897) осіб | |||
Адміністративний поділ ред.
Шушинський повіт було розділено на шість ділянок: Мігринська, Кебірлінська, Зангезурська, Джеванширська, Челябицька й Варандинська. [3]
На підставі указу від 9 грудня 1867 року «Про перетворення управління Кавказького й Закавказького краю» [4] Зангезурська ділянка була виділена зі складу Шушинського повіту й перетворена на Зангезурський повіт. Повітом управляли повітовий начальник, його заступник, казначій, засідателі й міська поліція. У повіті було організовано суд.
Історія ред.
Територія Шушинського повіту входила до складу Карабаського ханства, приєднаного у 1813 році до Росії. У 1822 році тут було введено російське управління [5]. На підставі царської реформи «Установа для управління Закавказьким краєм» від 10 квітня 1840 року у складі Каспійської області було утворено Шушинський повіт. Центром було місто Шуша.
З 1846 року повіт був у складі Шемахинської (перейменованої 1859 року на Бакинську), а з 1868 року — у складі Єлизаветпольської губернії. У 1873 році зі складу Шушинського повіту були виділені Джеванширська та Джебраїльська ділянки перетворені на Джеванширський та Джебраїльський повіти. [6] Такий адміністративний поділ зберігався до 1921 року.
У травні 1912 року у селищі Гіндарх Шушинського повіту відкрилось поштове відділення з прийманням внутрішніх телеграм для відсилання їх поштою до найближчого телеграфного відділення [7].
Населення ред.
За даними перепису 1897 року у повіті проживало 138,771 тис. чол. (з яких вірмени — 58,2%, азербайджанські татари — 41,5%) [5], а у повітовому місті Шуші проживало 25 881 чол., з яких вірмени — 14 420 чол. [8], азербайджанські татари [5] (азербайджанці) — 10 778 чол.
У господарстві повіту основне місце посідали землеробство, скотарство, шовківництво, виноградарство, садівництво, бджолярство. Широко було розвинено виробництво килимів.
Примітки ред.
- ↑ Перший загальний перепис населення Російської Імперії 1897 року. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 20 квітня 2011.
- ↑ Нагорно-Карабаська Республіка [Архівовано 24 квітня 2011 у Wayback Machine.] Шушинський повіт у складі Ганджинської губернії з 1918 до 31 липня 1920 року
- ↑ Мільман Політичний устрій Азербайджану в XIX — початку XX століть (адміністративний апарат і суд, форми й методи колоніального управління). — Баку, 1966, с. 114
- ↑ Повна збірка законів Російської імперії, зібрання 2-е, т. XLII, ч.2, ст. 45259
- ↑ а б в Шуша у ЕСБЄ. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
- ↑ Мільман Політичний устрій Азербайджану в XIX — початку XX століть. — Баку, 1966, с. 157
- ↑ Офіційний сайт посольства Азербайджанської Республіки у КНР. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
- ↑ Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 року, місто Шуша. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
|
Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Вірменії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |