Єлизаветпольська губернія

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Єлизаветпольска губернія була утворена найвищим указом «Про перетворення управління Кавказького та Закавказького краю» від 9 грудня 1867 року [2]. До складу губернії ввійшли Єлізаветпольський, Нухінський, Шушинський повіти і частина скасованого Ордубадського округу. Цим же указом у складі губернії були утворені Казахський і Зангезурський повіти. У 1873 році, у зв'язку з розукрупненням повітів, у складі губернії було утворено три нові повіти — Ареський, Джебраїльский і Джеванширський [3]. Губернське місто — Єлизаветпіль.

Єлизаветпольска губернія

Герб
Центр Єлизаветполь
Утворено 1868
Площа 38 782,5 верст² (44 136 кв.км)
Населення 878 415[1] осіб (1897)
Історія Азербайджану

Історичні області
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван
Середньовіччя
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу  • Сефевідська держава
Новий час
Азербайджанські ханства

Області:
Каспійська область
Губернії:
Бакинська • Єлизаветпольська • Ериванська

Округи:
Закатальський округ
Новітній час
Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспія

ЗДФР • Березневі події • АДР

Муганська РР • Аракська республіка
Сучасність
Азербайджанська РСР

Азербайджанська Республіка
Чорний січень
Карабаська війна


¹ Більша частина області
перебуває під контролем невизнаної НКР

Портал «Азербайджан»
Історія Вірменії

Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкСофенаМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ЯзичництвоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавликіаниТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакуніАрцрунідиБагратуні
РубенідиХетумідиЛузіньяниКюрикіди
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоВірменське ВідродженняШляхта
Хронологія

Портал «Вірменія»
Історія Нагірного Карабаху

Давня історія
Азоська печера
Велика Вірменія
(Арцах)
Кавказька Албанія
Середньовіччя
Хачен
Перська епоха
Карабаське п'ятикнязтво
Карабаське ханство
Російська епоха
Вірменія у складі Російської імперії
Єлизаветпольська губернія
Радянська епоха
Нагірно-Карабаська автономна область
Боротьба за незалежність
Карабаський конфлікт
Мінська група
Нагірно-Карабаська Республіка

Портал «Нагірний Карабах»

Географічне положення

ред.

Це була одна з найзначніших за розміром губерній Закавказзя, розташована в східній його частині, приблизно між 38 ° 50 'і 41 1 / 2 ° північної широти та 44 ° 21' і 48 ° 21 'східної довготи (від Гринвіча), на заході — з Еріванською і Тифліською губернією, на півночі вона межує з Тифліською губерніями, Закатальським округом і Дагестанської областю, на сході — з Бакинської губернією, а на півдні — з Персією по річці Аракс, яка становила тут державний кордон Росії. У зазначених межах Єлизаветпольська губернія займала площу в 38 782,5 кв. версти або 44 136 км² (за Стрельбицьким).

Адміністративний устрій

ред.

На початку XX століття до складу губернії входило 8 повітів:

Повіт Повітове місто Площа,
верст²
Населення[1]
(1897), чол.
1 Ареський с. Агдаш (528 чол.) 2 829,6 67 277
2 Джеванширський с. Тертер (752 чол.) 4 818,4 72 719
3 Елизаветпольський м. Елизаветпіль (33 625 чол.) 7 695,7 162 788
4 Зангезурський с. Гьоруси (1 450 чол.) 6 829,7 137 871
5 Казаський с. Казах (1 769 чол.) 6 024,2 112 074
6 Джебраїльський с. Джебраїл 2 922,6 66 360
7 Нухинський м. Нуха (24 734 чел.) 3 346,7 120 555
8 Шушинський м. Шуші (25 881 чол.) 4 315,6 138 771

Примітки

ред.
  1. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
  2. Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XLII, ч.2, ст. 45259(рос.)
  3. Мильман А. Ш. Политический строй Азербайджана в XIX—начале XX веков (административный аппарат и суд, формы и методы колониального управления). — Баку, 1966, с. 157(рос.)