Географія Азербайджану

Азербайджан — західноазійська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту, на межі між Азією та Європою . Загальна площа країни 86 600 км² (113-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 82 629 км², а на поверхню внутрішніх вод — 3 971 км²[1]. Площа країни у 3 рази більша за площу Одеської області України.

Географія Азербайджану Picto infobox map.png
Географічне положення Азербайджану
Географічне положення Азербайджану
Географічне положення
Континент Азія / Європа
Регіон Кавказ
Координати 40°30′ пн. ш. 47°30′ сх. д. / 40.500° пн. ш. 47.500° сх. д. / 40.500; 47.500
Територія
Площа 86 600 км² (113-те)
 • суходіл 99,5 %
 • води 0,5 %
Морське узбережжя 713 км
Державний кордон 2468 км
Рельєф
Тип гірський, рівнинний на сході
Найвища точка гора Базардюзю (4485 м)
Найнижча точка Каспійське море (-28 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Кура (1512 км)
Найбільше озеро Каспійське море (371 000 км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, вуглеводні, залізні руди, руди кольорових металів, боксити
Стихійні лиха посухи
Екологічні проблеми катастрофа Апшеронського півострова, забруднення ґрунтів

Історія дослідження територіїРедагувати

Географічне положенняРедагувати

Азербайджан — західноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на заході — з Вірменією (спільний кордон — 996 км) і Грузією (428 км), на півдні — з Іраном (689 км), на півночі — з Російською Федерацією (338 км), на південному заході (Нахичевань) — з Туреччиною (17 км). Загальна довжина державного кордону — 2468 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану, на сході омивається водами внутрішнього Каспійського моря[2][3]. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 713 км[1].

Крайні пунктиРедагувати

ЧасРедагувати

Час у Азербайджані: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом)[4].

ГеологіяРедагувати

Корисні копалиниРедагувати

Надра Азербайджану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, кольорові метали, боксити[5].

СейсмічністьРедагувати

ВулканізмРедагувати

РельєфРедагувати

Азербайджан — гірська країна, де високі хребти і плоскогір'я поєднуються з рівнинами і низовинами. Приблизно 60 % всієї території займають гори, а 40 % — низовини (головним чином Кура-Араксинська низовина). Середні висоти — 384 м; найнижча точка — рівень вод Каспійського моря (-28 м); найвища точка — гора Базардюзю-Дагі (4485 м).

У рельєфі виділяються 4 частини:

УзбережжяРедагувати

ОстровиРедагувати

КліматРедагувати

Територія Азербайджану лежить у субтропічному кліматичному поясі[6]. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною[7]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[7].

  • На південному сході, поблизу узбережжя Каспійського моря — район вологих субтропіків.
  • На Куро-Араксинській низовині — сухий субтропічний (січень +1 °C, липень +26 °C; опадів 200—400 мм на рік);
  • На Ленкоранській низовині — вологий субтропічний, з опадами 1 400—1 700 мм;
  • У передгірських і гірських районах — помірний, помірно холодний і холодний (пересічна температура січня від 0 °C до —10 °C; липня — від +20 °C до +10 °C і нижче, опадів — від 400 до 1 300 мм).

Азербайджан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[8].

Внутрішні водиРедагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 34,68 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 14,277 тис. км² зрошуваних земель[1].

РічкиРедагувати

Річки країни належать безстічній області Каспійського моря. Азербайджан є країною малих гірських річок (понад 1000). Більшість річок Азербайджану належать басейну Кури.

ОзераРедагувати

У Азербайджані налічується приблизно 250 озер, найбільші з них — озеро Хаджікабюль (16 км²) і озеро Беюкшор (10 км²).

БолотаРедагувати

ЛьодовикиРедагувати

Ґрунтові водиРедагувати

ҐрунтиРедагувати

Ґрунти Азербайджану різноманітні. В низовинах переважно сіроземи й лучні ґрунти, солончаки з напівпустельною та степовою рослинністю, вище, до 500 м, — каштанові; на схилах гір, до 2 000—2 200 м, — бурі гірськолісові з широколистяними лісами (бук, граб, дуб). Вище 2 000—2 200 м — гірськолучні ґрунти й субальпійські та альпійські луки, яйлаги — літні пасовища. На Ленкоранській низовині жовтоземні субтропічні ґрунти, які використовують для вирощування чаю, цитрусових та ін.

РослинністьРедагувати

В Азербайджані налічується понад 400 видів дерев і чагарників. Особливо розвинута лісова рослинність на південних схилах Головного Кавказького хребта. На схилах Талишу район вологих субтропіків. У широколистяних лісах зустрічаються релікти третинного часу (залізне дерево, дуб каштанолистий, дзелква, шовкова акація та ін.).

Земельні ресурси Азербайджану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 57,6 %,
    • орні землі — 22,8 %,
    • багаторічні насадження — 2,7 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 32,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 11,3 %;
  • інше — 31,1 %[1].

Тваринний світРедагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни лежить на межі Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті і Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області[7].

Охорона природиРедагувати

Азербайджан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • екологічну катастрофу Апшеронського півострова, на якому розташовані такі великі міста, як Сумгаїт і Баку, внаслідок більш ніж сторічної інтенсивної експлуатації нафтових ресурсів, що призвела до забруднення вод Каспійського моря і водоносних горизонтів, ґрунтів, повітря;
  • забруднення ґрунтів продуктами нафтопереробки, пестицидами (ДДТ) і дефоліантами, що використовувались при вирощуванні бавовника.

Фізико-географічне районуванняРедагувати

У фізико-географічному відношенні територію Азербайджану можна розділити на райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и Azerbaijan, Geography. Factbook
  2. Атлас світу, 2005
  3. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  4. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 29 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  5. Азербайджан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  6. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  7. а б в ФГАМ, 1964
  8. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  9. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

ЛітератураРедагувати

УкраїнськоюРедагувати

АнглійськоюРедагувати

РосійськоюРедагувати

ПосиланняРедагувати