Відкрити головне меню

Станіслав Гаштольд

(Перенаправлено з Гаштольд Станіслав)

Станіслав Гаштольд[1] також Станіслав Гоштовт(пол. Stanisław Gasztołd, біл. Станіслаў Гаштольд[1]; близько 1507[2] — 18 грудня 1542[3]) — урядник Великого князіства Литовського. Представник литовського роду Гаштольдів гербу Абданк.

Станіслав Гаштольд
Народився 1507(1507)
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Помер 18 грудня 1542(1542-12-18)
Гераньониd, Ошмянський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське
Громадянство
(підданство)
Велике князівство Литовське
Титул граф, шляхтич
Посада воєвода новогрудськийd, воєвода троцький, Q26261239? і Q21009993?
Рід Гаштольди
Батько Гаштольд Альбрехт Мартинович
Мати Софія Василівнаd
Родичі Юрій Радзивілл-«Геркулес»
У шлюбі з Барбара Радзивілл
Герб

гербу Абданк

ЖиттєписРедагувати

Син одного з найвпливовіших людей свого часу у ВКЛ Альбрехта Гаштовта та його дружини — княжни Софії Верейської.

Мав посади воєвод новогрудського (у 1530 р.), троцького (у 1542 р.), старости упитського.[4].

18 травня 1537 р.[3] одружився з Варварою Радзивілл — майбутньою королевою Польщі, донькою Юрія Радзивілла-«Геркулеса»; дітей у шлюбі не було. Посаг дружини (8000 кіп литовських) забезпечив на замку Сидорова та інших маєтках.[5]

Після його смерті без нащадків згідно тодішніх правил всі маєтки перейшли королю Сигізмунду І Старому, який у свою чергу подарував їх сину Сигізмунду Августу в 1543 році. Сигізмунд І залишив після смерті Станіслава його матері право дожиттєвого посідання маєтків, які належали її чоловіку Ольбрахту.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Грыцкевіч А. П. Гаштольды // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.
  2. Gasztołdowie (01) Архівовано 23 жовтень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  3. а б Radziwiłł family 1 (пол.)
  4. Upita // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — Т. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 814. (пол.)
  5. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 383.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати