Гатерія

рід плазунів

Гате́рія[1], або туата́ра — єдина представниця поширених у давні часи дзьобоголових рептилій — тварини проіснували майже 200 млн років без істотних змін будови (реліктовий вид).

Гатерія
Період існування: 19–0 млн р. т. ранній міоценнаш час
Sphenodon punctatus in Waikanae, New Zealand.jpg
Самець туатари
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Дзьобоголові (Rhynchocephalia)
Родина: Гатерієві (Sphenodontidae)
Рід: Гатерія (Sphenodon)
Gray, 1831
Species
World.distribution.rhynchocephalia.colour contrast.png
Ареал (Північний острів, Нова Зеландія)
Commons-logo.svg Вікісховище: Sphenodon

До 1989 року вважалося, що існує тільки один вид цих рептилій (Sphenodon punctatus), однак професор університету Вікторія (Веллінгтон) Чарльз Догерті описав другий — туатару острова Бразер (Sphenodon guntheri). Гатерія досягає довжини 1 метра. Її масивне тіло прикрашене від голови до хвоста гребенем. Тому туземці Нової Зеландії ще називають ящірку туатара, що означає «шипоносна». Ареал поширення охоплює 13 невеликих скелястих островів в затоці Пленті. Раніше траплялася по всій Новій Зеландії, але була винищена завезеними хижаками.

Спосіб життяРедагувати

Гатерія — нічна істота, що виповзає з нори, коли температура спаде до 10 градусів за Цельсієм. Має досить добре розвинене «третє», або тім'яне око, яке серед сучасних рептилій збереглося тільки в неї та деяких ящірок. Його функції малозрозумілі, але більшість досліджень, зроблених на ящірках, вказує на те, що воно відіграє певну роль у синхронізації добових ритмів організму з циклом зміни дня й ночі, а також в орієнтуванні у просторі. Живе 100–200 років. Малята народжуються з яєць через 15 місяців. Живиться комахами та іншими безхребетними, іноді поїдає яйця птахів.

ПриміткиРедагувати

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 161.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати