Ганс-Геннінг фон Бойст

Ганс-Геннінг фон Бойст
нім. Hans-Henning Freiherr von Beust
Народився	17 квітня 1913; Карлсруе, Німецька імперія
Помер	27 березня 1991 (77 років); Мюнхен, Німеччина
Країна	США
Діяльність	солдат
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберст
Золотий німецький хрест
	; ; ;

Барон Ганс-Геннінг фон Бойст (нім. Hans-Henning Freiherr von Beust; 17 квітня 1913, Карлсруе — 27 березня 1991, Мюнхен) — німецький льотчик-ас бомбардувальної авіації, оберст Генштабу люфтваффе вермахту і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія ред.

1 квітня 1931 року вступив в 17-й піхотний полк. Пройшов секретну льотну підготовку в комерційній льотній школі та в училищі бомбардувальної авіації в Тутові. У вересні 1936 року призначений командиром 2-ї ескадрильї 88-ї бомбардувальної ескадри, що входила до складу легіону «Кондор». Під час Громадянської війни в Іспанії здійснив понад 100 бойових вильотів.

З 1938 року — командир ескадрильї 157-ї (з 1 травня 1939 року — 27-ї) бомбардувальної ескадри «Більке». Більшість польотів здійснив на Не 111. Під час Польської кампанії здійснив 11 бойових вильотів, під час Французької — 29, під час битви за Британію — 70. Наприкінці жовтня 1940 року призначений командиром 3-ї групи своєї ескадри. У середині червня 1941 року ескадра була переведена в Румунію. Учасник Німецько-радянської війни. 11-18 серпня 1941 року під час нальотів на Одесу пілоти ескадри потопили 8 транспортів (загальною водотоннажністю близько 33 000 тонн) і пошкодили 24 кораблі. У вересні 1941 року брав участь в бомбардуваннях радянських укріплень на Перекопському перешийку, а потім — на узбережжі Азовського моря. В січні 1942 року призначений командиром своєї ескадри. Учасник боїв під Сталінградом, біля Міллерово та на Кавказі. 4 червня 1943 року літаки Бойста здійснили наліт на Горький і вивели з ладу головний складальний конвеєр, цех шасі, ресорний цех і кузню ГАЗу, після чого здійснили ще кілька бомбардувань міста. Всього протягом 5-22 червня 1943 року на території заводу було зруйновано 50 споруд, понад 9000 метрів конвеєрів та транспортерів, знищено 5900 одиниць технологічного обладнання, 28 мостових кранів та 8 цехових електропідстанцій (на колишню потужність завод вийшов лише 28 жовтня 1943). У грудні 1943 року відправлений на лікування в шпиталь, а після одужання переведений в Генштаб люфтваффе. В травні 1945 року взятий в полон американськими військами. Наприкінці 1947 року звільнений.

У 1957 вступив у ВПС ФРН, служив в штабі НАТО в Парижі, був військовим та військово-повітряним аташе в Анкарі, офіцером зв'язку при штабі ВПС США в Європі. 30 вересня 1971 року вийшов у відставку.

Звання ред.

Кандидат в офіцери (1 квітня 1931)
Лейтенант (1 березня 1935)
Оберлейтенант (1 квітня 1936)
Гауптман (1 грудня 1938)
Майор (1 березня 1942)
Оберстлейтенант (1 червня 1943)
Оберст Генштабу (1 травня 1945)

Нагороди ред.

Нагрудний знак пілота
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Медаль «За Іспанську кампанію» з мечами (Іспанія)
Іспанський хрест в золоті з мечами (6 червня 1939)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Залізний хрест
- 2-го класу (16 вересня 1939)
- 1-го класу (1 липня 1940)
Почесний Кубок Люфтваффе (24 жовтня 1940)
Авіаційна планка бомбардувальника з підвіскою «500»
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (28 вересня 1941) — за 170 бойових вильотів.
- дубове листя (№ 336; 25 листопада 1943) — за 410 бойових вильотів.
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Королівство Румунія)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (22 серпня 1942)
Кримський щит
Німецький хрест в золоті (10 травня 1943)

Література ред.

Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.
URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001