Ганна Шигулла
Га́нна (Ха́нна) Шигу́лла (нім. Hanna Schygulla; нар. 25 грудня 1943, Кьоніґсгютте, Верхня Сілезія, Німеччина (нині Польща) — німецька театральна та кіноакторка, співачка. Володарка багатьох престижних професійних та фестивальних кінонагород 
.
| Ганна Шигулла | |||
|---|---|---|---|
| нім. Hanna Schygulla | |||
 Ганна Шигулла (2013) | |||
| Дата народження | 25 грудня 1943 (80 років) | ||
| Місце народження | Кьоніґсгютте, Верхня Сілезія Німеччина (нині Польща) | ||
| Громадянство |
 Німеччина | ||
| Професія | акторка, співачка | ||
| Alma mater | Städtisches Luisengymnasium Münchend | ||
| Роки активності | 1968 — наш час | ||
| Член у | Німецька кіноакадемія | ||
| IMDb | ID 0778016 | ||
| Нагороди та премії | |||
| |||
| Почесний «Золотий ведмідь» (2010) та Срібний ведмідь Берлінського МКФ (1979) | |||
| hannaschygulla.de | |||
 Ганна Шигулла у Вікісховищі | |||
Біографія ред.
Ганна Шигулла народилася 25 грудня 1943 у верхньосілезькомі місті Кьоніґсгютте, Німеччина (нині Польща) в сім'ї торгівця деревиною Йозефа Франца і його дружини Антонії Урсули Шигулл. Під час Другої світової війни батько Ганни служив піхотинцем у німецькій армії; потрапив у полон до американських військ в Італії та перебував у статусі військовополоненого до 1948 року. У 1945 році Ганна приїхала з матір'ю як біженки до Мюнхена після вигнання більшості осіб німецького походження новим комуністичним урядом Польщі[1]. Після закінчення гімназії Ганна їздила за обміном на один рік до Парижа. З 1964 року вона вивчала в Мюнхені германістику і романістику, збираючись стати вчителькою. У 1966—1967 роках відвідувала уроки акторської майстерності в студії Фрідля Леонгарда.
У вересні 1967-го року Ганна Шигулла познайомилася з Райнером Вернером Фассбіндером, залучившись до роботи в «Театрі дії». У червні 1968 року «Театр дії» було закрито через недотримання техніки протипожежної безпеки, — а на думку акторів, з політичних причин. Частина трупи організувала «Антитеатр». Ганна грала у багатьох виставах, які поставив Фассбіндер, а потім і у 23-х його фільмах.
У 1968 році Шигулла дебютувала у фільмі Жана-Марі Штрауба «Наречений, комедіантка і сутенер».
З 1982 року, після смерті Фассбіндера, знімається рідко, віддаючи перевагу складним ролям у мультинаціональних стрічках. Найвідоміші ролі цього періоду — Поліна Кропп у фільмі «Кохання в Німеччині» (1983) Анджея Вайди, Ольга в кінофільмі «Чисте безумство» (1983) Маргарете фон Тротта, Мати Джакомо Казанови в телефільмі «Казанова» (1987) Саймона Ленгтона, Інга в «Померти наново» (1991) Кеннета Брани.
Шигулла знімалася також у Фолькера Шльондорфа, Віма Вендерса, Жана-Люка Годара, Етторе Сколи та Марко Феррері. За роль у фільмі Феррері «Історія П'єри» (1982) акторка здобула Приз за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі 1983 року[2].
У 1979 році Ганна Шигулла поставила фільм «Протоколи снів» — експериментальну стрічку про сни, яка тепер є частиною кіноколекції Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку.
У 1987 Шигулла входила до складу журі 15-го Московського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Робертом де Ніро[3].
В середині 1990-х років Ганна Шигулла не лише знімалася в кіно, але й виступала як співачка.
З 1981-го по 2014 рік Ганна Шигулла мешкала в Парижі, після чого переїхала до Берліна.
Громадянська позиція ред.
У 2018 підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].
Фільмографія (вибіркова) ред.
За час своєї акторської кар'єри Ганна Шигулла зіграла ролі у понад 90-та кіно- та телефільмах.[5]
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1968 | Наречений, комедіантка і сутенер | Der Bräutigam, die Komödiantin und der Zuhälter | Люсі |
| 1968 | Мисливські сцени з Нижньої Баварії | Jagdszenen aus Niederbayern | Паула |
| 1969 | Бунт | Die Revolte | |
| 1969 | Кохання холодніше за смерть | Liebe ist kälter als der Tod | Іоганна |
| 1969 | Катцельмахер | Katzelmacher | Марі |
| 1970 | Чому з'їхав з глузду пан Р.? | Warum läuft Herr R. Amok? | шкільна подруга |
| 1970 | Матіас Кнайссль | Mathias Kneissl | Матильда |
| 1971 | Вайті | Whity | Ганна |
| 1971 | Рио дас мортес | Rio das Mortes | Ганна |
| 1971 | Застереження від святої повії | Warnung vor einer heiligen Nutte | Ганна |
| 1972 | Гіркі сльози Петри фон Кант | Die bitteren Tränen der Petra von Kant | Карін Тімм |
| 1975 | Хибний рух | Falsche Bewegung | Тереза |
| 1979 | Заміжжя Марії Браун | Die Ehe der Maria Braun | Марія Браун |
| 1980 | Берлін-Александерплац | Berlin Alexanderplatz | Єва |
| 1981 | Лілі Марлен | Lili Marleen | Лілі Марлен |
| 1981 | Фальсифікація | Die Fälschung | Аріана |
| 1982 | Ніч у Варенні | La Nuit de Varennes | графиня Софі де ля Борде |
| 1983 | Історія П'єри | нім. «Storia di Piera» | Еудженія |
| 1983 | Кохання в Німеччині | нім. «Eine Liebe In Deutschland» | Пауліна Краупп |
| 1983 | Чисте безумство | нім. «Heller Wahn», англ. «Sheer Madness» | Ольга |
| 1986 | Загін «Дельта» | англ. «The Delta Force» | Інгрід |
| 1986 | Петро Великий | Peter the Great | Катерина I (Марта Скавронська) |
| 1987 | Казанова | Casanova | мати Джакомо Казанови |
| 1987 | Безумство вулиць | Crazy Streets / Forever, Lulu | |
| 1988 | Літо міс Форбс | El Verano De La Senora Forbes | місіс Форбс |
| 1991 | Померти наново | англ. «Dead Again» | Інга |
| 1998 | Дівчина моєї мрії | La niña de tus ojos | Магда Геббельс (епізод) |
| 2007 | На іншій стороні | нім. «Auf der anderen Seite» | Сюзанна Штауб, мати Лотти |
| 2009 | Татарська Княжна | англ. «The Tatar Princess» | Анна Ахматова у 1965 році |
| 2011 | Фауст | нім. «Faust» | дружина лихваря |
| 2017 | Фортуната | італ. Fortunata | Лотта |
| 2018 | Молитва | фр. La prière | сестра Міріам |
| 2022 | Петер фон Кант | фр. Peter von Kant | Розмарі |
| 2023 | Бідолашні створіння | англ. Poor Things | Марта фон Курцрок |
Визнання ред.
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Німецька кінопремія | ||||
| 1969 | Золота кінонагорода найкращій акторці в ролі другого плану | Мисливські сцени з Нижньої Баварії | Номінація | |
| 1971 | Золота кінонагорода найкращій акторці в головній ролі | Вайті та Матіас Кнайссль | Перемога | |
| 1975 | Золота кінонагорода за найкращий акторський ансамбль | Хибний рух | Перемога | |
| 1979 | Золота кінонагорода найкращій акторці в головній ролі | Заміжжя Марії Браун | Перемога | |
| 1981 | Лілі Марлен | Перемога | ||
| 1982 | Фальсифікація | Перемога | ||
| 2008 | Золота кінонагорода найкращій акторці в ролі другого плану | На краю раю | Перемога | |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | ||||
| 1979 | Найкраща акторка | Заміжжя Марії Браун | 3-є місце | |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 1979 | Срібний ведмідь за найкращу жіночу роль | Заміжжя Марії Браун | Перемога | |
| 2010 | Почесний Золотий ведмідь | Перемога | ||
| Давид ді Донателло | ||||
| 1980 | Спеціальний приз за акторську гру | Заміжжя Марії Браун | Перемога | |
| 1983 | Найкраща акторка | Ніч у Варенні | Номінація | |
| Спеціальний приз за внесок в європейське кіно | Перемога | |||
| Національна спілка кінокритиків США | ||||
| 1980 | Найкраща акторка | Заміжжя Марії Браун | 2-е місце | |
| 2009 | Найкраща акторка другого плану | На краю раю | Перемога | |
| Премія «Бамбі» | ||||
| 1981 | Найкраща акторка | Лілі Марлен | Перемога | |
| 1984 | Жінка року | Перемога | ||
| Каннський кінофестиваль | ||||
| 1983 | Найкращий акторка | Історія П'єри | Перемога | |
| Премія Сан Жорді | ||||
| 1985 | Найкраща іноземна акторка | Ніч у Варенні та Історія П'єри | Перемога | |
| Золота камера (Німеччина) | ||||
| 1987 | Найкраща німецька акторка | Петро Великий | Перемога | |
| Міжнародний приз Флайяно | ||||
| 2002 | Приз за кар'єру в кіно | Перемога | ||
| Приз документального і короткометражного кіно в Більбао | ||||
| 2003 | Почесний Мікелді | Перемога | ||
| Міжнародна спільнота кіноманів | ||||
| 2009 | Найкраща акторка другого плану | На краю раю | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль в Сан-Пауло | ||||
| 2010 | Гуманітарний приз | Перемога | ||
| Кінофестиваль в Салоніках | ||||
| 2014 | Почесний Золотий Александр | Перемога | ||
| Кінофестиваль Туреччина-Німеччина в Нюрнберзі | ||||
| 2015 | Почесний приз | Перемога | ||
Твори ред.
- Hanna Schygulla: Wach auf und träume - Die Autobiographie. Schirmer/Mosel, München 2013, ISBN 3-8296-0658-3
Бібліографія ред.
- Lothar Schirmer (Hrsg.): Du … Augen wie Sterne. Das Hanna Schygulla Album. Schirmer/Mosel, München 2004, ISBN 3-8296-0124-7.
- Gero von Boehm: Hanna Schygulla. 10. Oktober 2003. Interview in: Begegnungen. Menschenbilder aus drei Jahrzehnten. Collection Rolf Heyne, München 2012, ISBN 978-3-89910-443-1, с. 435–441
Примітки ред.
- ↑ H.W. Wilson Company (1984). Current Biography Yearbook. с. 373.
- ↑ Нагороди [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] на сайті кінофестивалю
- ↑ 15th Moscow International Film Festival (1987). MIFF. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
- ↑ Фільмографія Ганни Шигулли [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] на сайті filmportal.de
- ↑ Нагороди та номінації Ганни Шигулли на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
- Шиґулла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганна Шигулла |
- Ганна Шигулла на сайті IMDb (англ.)
- Ганна Шигулла [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] на сайті filmportal.de