Гандзюк Катерина Вікторівна

українська політична і громадська діячка

Катери́на Ві́кторівна Гандзю́к (17 червня 1985, Херсон — 4 листопада 2018, Київ) — депутат Херсонської обласної ради V скликання та Херсонської міської ради VI скликання, в.о. керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради, радниця мера Херсону, національна волонтерка ООН, аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України, громадська активістка у сфері доступу до публічної інформації, координаторка Центру політичних студій та аналітики в Херсонській області.

Гандзюк Катерина Вікторівна
Катерина Гандзюк.jpg
Народилася 17 червня 1985(1985-06-17)
Херсон, Українська РСР, СРСР
Померла 4 листопада 2018(2018-11-04)
Київ, Україна
·поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини
Поховання Херсон
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політикиня, активістка, правозахисниця
Alma mater Херсонський державний університет (2006), Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ) (2016) і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Заклад Херсонська міська рада

Загинула внаслідок нападу, що стався 31 липня 2018 року.

Напад на Катерину та відсутність результатів розслідування дали початок всеукраїнській акції «Хто замовив Катю Гандзюк?» — дописи, графіті та банери цього змісту з'явилися на сторінках соцмереж, стінах будинків і трибунах стадіонів України.

Після загибелі Катерини Українська школа політичних студій в 2018 заснували Щорічну стипендію за громадянську позицію ім. Катерини Гандзюк (на участь в УШПС)[1].

22 лютого 2019 року Херсонська міська рада перейменувала вулицю Лютеранську на вулицю ім. Катерини Гандзюк[2]. Проте в результаті позовів фізичних осіб 10 травня 2019 року Херсонський окружний адміністративний суд скасував перейменування[3].

ЖиттєписРедагувати

Народилася 17 червня 1985 року в місті Херсон в Українській РСР. З 2002 по 2006 рік навчалася у Херсонському державному університеті. У 2008 році закінчила Київський національний економічний університет. У 2016 році — Національну академію державного управління при Президентові України.

Громадська та політична діяльністьРедагувати

З 2003 року активістка партії «Батьківщина». Очолювала обласну громадську організацію «Батьківщина молода».

2004 — учасниця Помаранчевої революції.

2006 — обрана депутатом Херсонської облради від БЮТ.

2012 — стала співзасновницею Агенції громадянської журналістики «МОСТ» та сайту most.ks.ua[4]. Сайт став майданчиком, що висвітлював проблеми місцевої політики, а пізніше став єдиним у регіоні ЗМІ, що сконцентрувався на моніторингу державних закупівель та витрачанні публічних фінансів. Команда Агенції громадянської журналістики «МОСТ» займалася антикорупційними та моніторинговими дослідженнями на Херсонщині.

З 2012 року, працюючи у проєкті «Молоді футбольні волонтери: Спорт і волонтерство для Цілей розвитку тисячоліття» ПРООН, займалася розвитком спорту у сільських районах Херсонщини, працюючи із школярами та шкільними вчителями фізкультури.

Активна учасниця Євромайдану в Херсоні[4]. Активно протистояла спробам розпочати у Херсоні «руску весну»[5].

Після початку тимчасової анексії Криму та початку війни на Донбасі, опікувалася вимушеними переселенцями. Працюючи помічником із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області, започаткувала волонтерський рух по збору грошей для придбання взуття дітям переселенців[6].

У травні 2014 року Катерину було обрано депутатом Херсонської міської ради за списком політичної партії «Батьківщина»[7].

У вересні 2015 року була виключена з партії «Батьківщина»[8].

З 2016 року входила до волонтерської групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, що займається розробкою та розповсюдженням патріотичної зовнішньої реклами, спрямованої для мешканців окупованого Криму[9].

У листопаді 2016 року Катерину Гандзюк було призначено на посаду радника Херсонсокго міського голови та в.о. керуючої справами Виконавчого комітету Херсонської міської ради.

З огляду на активну життєву позицію Гандзюк протягом тривалого часу перебувала в конфлікті з проросійськими силами регіону, серед яких організація «Український вибір» Медведчука, КПУ, КОБ, Рух Екстериторіальних Громад.

З 2017 року в конфлікт Гандзюк з проросійськими силами регіону було втягнуто правоохоронців, які відверто підтримували, охороняли та надавали організаційну допомогу сепаратистським рухам Херсонщини. Зокрема, Катерина Гандзюк відкрито і неодноразово заявляла про свавілля організатора «русских пробежек» в Херсоні Кирила Стремоусова[10]. Останній у грудні 2017 став очільником Соцпартії у Херсонській області і координує свою діяльність з очільником партії Іллею Кивою. Стремоусов влаштовував сутички і провокації під час засідань сесії Херсонської міської ради. В ході сутичок Стремоусов застосував фізичну силу до поліцейських, на що правоохоронці не реагували. Також Стремоусов організовував популістські мітинги з метою викликати недовіру до органів державно влади і місцевого самоврядування.

2 грудня 2017 року активісти в Херсоні зірвали лекцію депутата Миколаївської обласної ради Максима Невінчаного[11], який також є головою Миколаївської територіального ради громадської організації «Український вибір». Серед вуличних протестувальників була помічена і Катерина Гандзюк, яка розкритикувала дії херсонської поліції.

Катерина також мала конфлікт з начальником Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Артемом Антощуком[12]. 14 вересня 2017 року вона звинуватила його в корупції і вимаганні[13]. Антощук подав позов проти Гандзюк про захист честі і гідності, який був частково задоволений[14]. Внаслідок гучного медіаскандалу Антощук втратив посаду[15].

У квітні 2018 року Гандзюк оприлюднила інформацію[16][17] про те, що майже 200 громадян з підробними «посвідченнями журналістів» отримали в обласній поліції дозволи на володіння травматичною та газовою зброєю у 2014—2018 роках.

Катерина сприяла відродженню футбольного клубу «Кристал» у Херсоні, після того як він припинив своє професійне існування в 2017 році. У межах своїх повноважень допомагала розвитку не тільки самої футбольної команди, а й також розвитку фан-руху «Кристалу» в місті.

Професійна діяльністьРедагувати

Напад на ГандзюкРедагувати

СмертьРедагувати

 
Могила на Херсонському міському кладовищі

Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року на 34-му році життя. За попередньою інформацією, причиною смерті став тромбоз[21]. Наступного дня активісти повідомили офіційну причину смерті: «поліорганна недостатність; хімічні опіки із залученням 30-39 % тіла; напад з використанням хімічної речовини з метою вбивства чи нанесення ушкоджень»[22].

Похована Катерина Гандзюк на Херсонському міському кладовищі.

Реакція міжнародної спільнотиРедагувати

Відразу за декілька годин після нападу українське представництво міжнародного антикорупційного руху Transparency International виступило з вимогою про результативне розслідування справи[23].

30 серпня 2018 року посол Канади в Україні відвідав Катерину в лікарні. Він назвав напад на активістку злочином проти гідності. «Порозмовляв з нею і батьком. З обнадійливого: медична опіка й тверда воля Каті видужати. Не послам розслідувати #хтозамовив; для цього є численні правоохоронні органи. Таке варварське полювання на активістів — злочин проти гідності», — написав Роман Ващук[24].

20 січня 2019 року послиня Франції — Ізабель Дюмон заявила, що вбивство Гандзюк змусило засумніватися у змінах в Україні та її суспільстві[25].

7 березня 2019 у Вашингтоні вшанували пам'ять Катерини Гандзюк під час церемонії нагородження жінок Міжнародною премією за відвагу[26].

22—24 березня 2019 у Варшаві батько Катерини Гандзюк, Віктор Гандзюк, та громадський активіст Віталій Устименко, на якого в червні 2018 року стався замах, зустрічались із депутатами польського Сейму, представниками OSCE, журналістами та в прямому ефірі телеканалу TVN розповідали Європі про справжній стан розслідування справи Катерини та (не)безпеку для громадських активістів в Україні[27].

25 квітня 2019 року США нагородили Катерину Гандзюк міжнародною відзнакою «Women of Courage» за невтомні зусилля по боротьбі із корупцією та захистом свободи та демократії в Україні посмертно. Нагороду замість загиблої Каті отримував її батько Віктор Гандзюк[28].

ПриміткиРедагувати

  1. Стипендію за громадянську позицію ім. Катерини Гандзюк отримав Денис Бігус — Мост - Новости. most.ks.ua. Процитовано 2019-05-06. 
  2. У Херсоні з’явилася вулиця Катерини Гандзюк. ukranews_com (ua). 2019-02-22. Процитовано 2019-02-22. 
  3. Окружной суд Херсона отменил переименование улицы Екатерины Гандзюк. РБК-Україна. 10.05.2019.  (Архів першоджерела).
  4. а б Безкарність вбиває. Ким була і за що боролась Катя Гандзюк. Українська правда (uk). Процитовано 2018-11-06. 
  5. Ненавиділа русскій мір: хто така Катерина Гандзюк. Суспільство (uk). Процитовано 2018-11-11. 
  6. Ніхто не повинен переживати спільну біду наодинці, Катерина Гандзюк | КРИТИКА. krytyka.com (uk). Процитовано 2018-11-04. 
  7. Владимир Миколаенко присягнул на верность херсонцам. Мост. Процитовано 2018-08-05. 
  8. Миколаенко, Войтенко, Назаряна, Мазур и Гандзюк исключили из "Батькивщины". ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание (ru-RU). Процитовано 2018-11-05. 
  9. Любителям відпочивати в окупованому Криму нагадали, де потрібно відпочивати нормальним людям. Мост (uk). Процитовано 2018-08-05. 
  10. Пророссийские сепаратисты вновь пытаются раскачать ситуацию в Херсоне. Мост (ru). Процитовано 2018-08-05. 
  11. В Херсоне националисты напали на депутата Николаевского облсовета, «медведчуковца» Невенчанного. НикВести (ru-RU). Процитовано 2018-08-05. 
  12. Хто така Катерина Гандзюк і чому на неї могли напасти?. Deutsche Welle (uk). 2018-08-01. Процитовано 2018-08-05. 
  13. Катерина Гандзюк. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-08-05. 
  14. Екатерина Гандзюк выиграла суд у начальника областного УБЭПа. Gazeta.ks.ua (ru-RU). 2018-03-13. Процитовано 2018-08-05. 
  15. Нова чиновниця міськради Херсона оригінально потролила начальника ДЗЕ поліції, який вимагає 3 % відкату. Новинарня (uk-UA). 2017-09-14. Процитовано 2018-11-04. 
  16. Korrespondent.net. DW: Хто така Катерина Гандзюк і чому на неї могли напасти (ru). Процитовано 2018-11-04. 
  17. На Херсонщині понад 200 осіб отримали зброю за фальшивими посвідченнями журналістів – радниця міського голови. detector.media (uk). Процитовано 2018-11-04. 
  18. Херсонская команда победила в турнире "Честная Игра". Мост - Новости (ru). Процитовано 2018-08-18. 
  19. Молоді політики пройшли навчання в Школі лідерів громад. Інтернет-видання «Полтавщина» (uk). Процитовано 2018-08-18. 
  20. Екатерину Гандзюк назначили и.о. управляющего делами исполкома. kherson.net.ua (ru-RU). Процитовано 2018-08-05. 
  21. Померла Катерина Гандзюк - причина смерті активістки Херсону. 24 Канал. Процитовано 2018-11-04. 
  22. Активісти назвали причини смерті Гандзюк. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-12-18. 
  23. Transparency International вимагає розслідувати напад на радницю місьголови Херсона. hromadske.ua (uk). Процитовано 2019-04-05. 
  24. «Це злочин проти гідності» — посол Канади відвідав у лікарні Катерину Гандзюк. hromadske.ua (uk). Процитовано 2019-04-10. 
  25. Вбивство Гандзюк змусило засумніватися у змінах в Україні та її суспільстві — послиня Франції. hromadske.ua (uk). Процитовано 2019-04-10. 
  26. Хто замовив Катю Гандзюк?. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-04-05. 
  27. Хто замовив Катю Гандзюк?. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-04-05. 
  28. США нагородили Гандзюк відзнакою “Жінка відваги”. Новинарня (uk). 2019-04-25. Процитовано 2019-05-06.