Вулиця Катерини Гандзюк

вулиця в Деснянському районі міста Києва, місцевість Соцмісто

Ву́лиця Катери́ни Гандзю́к — вулиця в Деснянському районі міста Києва, місцевість Соцмісто. Пролягає від вулиці Гетьмана Павла Полуботка до вулиці Вінстона Черчилля.

Вулиця Катерини Гандзюк
Київ
Місцевість Соцмісто
Район Деснянський
Назва на честь Катерини Гандзюк
Колишні назви
Біломорська
Загальні відомості
Протяжність 450 м
Координати початку 50°27′46″ пн. ш. 30°38′35″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.643222° сх. д. / 50.46278; 30.643222Координати: 50°27′46″ пн. ш. 30°38′35″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.643222° сх. д. / 50.46278; 30.643222
Координати кінця 50°27′32″ пн. ш. 30°38′44″ сх. д. / 50.459000° пн. ш. 30.645750° сх. д. / 50.459000; 30.645750
поштові індекси 02660
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лісова»
Трамваї Т 8, 28, 29, 35
Маршрутні таксі Мт 526, 527
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми церква Миколи Святоші
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10103
У проєкті OpenStreetMap r447518
Мапа
Мапа

Історія ред.

Вулиця виникла в середині XX століття. 1955 року отримала назву Біломорська вулиця[1]. 1977 року вулицю було офіційно ліквідовано[2], однак фактично вона продовжила існувати. 2015 року вулицю поновлено в реєстрі і включено до офіційного довідника «Вулиці міста Києва»

Сучасна назва на честь української громадської й політичної діячки Катерини Гандзюк — з 2022 року[3].

Релігійні споруди ред.

На території військової частини Т-0710 була зведена церква на честь преподобного Миколи Святоші. Місце під храм було освячене архієпископом Вишгородським Павлом 13 червня 2007 року. Будівництво розпочато того ж року, після дня пам'яті преподобного Миколи Святоші (27 жовтня), за сприяння Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту генерал-лейтенанта М. І. Малькова, особового складу Держспецтрансслужби та інших благодійників. Освячення храму відбулося 4 листопада 2010 року, його проводив митрополит Київський та всієї України Володимир. З жовтня 2011 року по квітень 2012 року проводився розпис стін та стелі церкви.

Церковна будівля цегляна, однобанна з дзвіницею. В опорядженні використані елементи українського бароко та давньоруського зодчества. Церква є двопрестольною — тут діє також нижній храм на честь святого мученика Івана-воїна, освячений 7 травня 2012 року єпископом Васильківським Пантелеймоном. Конфесійно храм належить до Української Православної Церкви (Московського Патріархату).

Примітки ред.

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 5 вересня 1977 року № 1350 «Про перейменування та впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1737. Арк. 384–393. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1977. — № 9. — С. 7–11.) [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
  3. Рішення Київської міської ради від 10 листопада 2022 року № 5596/5637 «Про перейменування вулиці Біломорської в Деснянському районі міста Києва» (дата публікації 06.12.2022) [Архівовано з першоджерела 2 січня 2023.]

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Біломорська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 24.
  • Біломорська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 271.