Відкрити головне меню

Гайнц Райнефарт (нім. Heinz Reinefarth; 26 грудня 1903, Гнезно — 7 травня 1979, Вестерланд) — німецький офіцер Ваффен-СС і Поліції, группенфюрер СС і генерал-лейтенант Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (був першим кавалером Лицарського хреста серед членів загальних СС).

Гайнц Райнефарт
Heinz Reinefarth
Heinz Reinefarth.jpg
Народження 26 грудня 1903(1903-12-26)
Гнезно, Німецька імперія
Смерть 7 травня 1979(1979-05-07) (75 років)
Вестерланд, Західна Німеччина
Вид збройних сил Рейхсвер
SA-Logo.svg СА
Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Ordnungspolizei flag.svg Поліція порядку
Flag of the Schutzstaffel.svg Ваффен-СС
Рід військ Піхота
Роки служби 1924-45
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Всенімецький блок/Союз вигнанців і позбавлених прав[d]
Звання SS-Gruppenführer Collar Rank.svg Группенфюрер СС і генерал-лейтенант Ваффен-СС і Поліції
Формування 208-ма піхотна дивізія
Командування XIV армійський корпус СС
XVIII армійський корпус СС
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Гайнц Райнефарт у Вікісховищі?

Зміст

Ранні рокиРедагувати

Гайнц Райнефарт народився 26 грудня 1903 року в місті Гнезно. У 1920 році вступив в батальйон «Франца» в Котбусі, в 1923 році став членом добровольчого корпусу «Оберланд». У 1924 році вступив на службу в рейхсвер, був каноніром 5-ї батареї 3-го артилерійського полку.

Після звільнення з армії в 1927 році вступив на службу в судові органи в Єні, в 1930 році склав іспит на чин асесора. У 1931-32 роках був прокурором в Фьорсті, потім в Котбусі, в 1932-39 роках був нотаріусом. 1 серпня 1932 року Райнефарт вступив в НСДАП (партійний квиток № 1 268 933), 1 жовтня — в СА, а в грудні — в СС (службове посвідчення № 56 634).

Друга світова війнаРедагувати

У 1939 році добровольцем вступив до армії, був фельдфебелем 337-го піхотного полку 208-ї піхотної дивізії. Гайнц Райнефарт взяв участь в Польській, Французській кампаніях і в боях на Східному фронті. В 1942 році відкликаний з армії, став лейтенантом резерву.

З червня 1942 року був генерал-інспектором в цивільній адміністрації протекторату Богемія і Моравія. З червня 1943 року був 2-м начальником управління адміністрації і права Головного управління поліції порядку. З вересня по грудень 1943 року був начальником правового управління Головного управління поліції порядку.

З 29 січня по 30 грудня 1944 був вищим керівником СС і поліції і командиром оберабшніту СС «Варта». У серпні — листопаді 1944 року командував бойовою групою СС «Райнефарт» в складі військ обергруппенфюрера СС Еріха фон дем Баха. Брав участь в придушенні Варшавського повстання.

У листопаді — грудні 1944 року командував XIV армійським корпусом СС. З грудня 1944 по 12 лютого 1945 року був командиром XVIII армійського корпусу СС. У січні — березні 1945 року був комендантом фортеці Кюстрин.

Життя після війниРедагувати

1 травня 1945 року ув'язнений англо-американцями і до 1948 року перебував в ув'язненні. Після звільнення жив у ФРН, займався громадською роботою, неодноразово висувався кандидатом на посади бургомістра і члена ландтаґу. Гайнц Райнефарт помер 7 травня 1979 року в місті Вестерланд.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German). Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6. 
  • Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8. 
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. 
  • Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German). Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9. 
  • Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
  • Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German). München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2. 


Військові посади


Попередник:
сформований
Командувач XIV армійського корпусу СС
листопад — грудень 1944
Наступник:
Обергруппенфюрер СС і Генерал Ваффен-СС і Поліції Еріх фон дем Бах
Попередник:
сформований
Командувач XVIII армійського корпусу СС
грудень 1944 — 12 лютого 1945
Наступник:
Обергруппенфюрер СС і Генерал Ваффен-СС Георг Кепплер