Гайдук Олександр Володимирович

футболіст

Олександр Володимирович Гайдук (нар. 11 травня 1972, УРСР) — радянський та український футболіст, виступав на позиції нападника та півзахисника.

Ф
Олександр Гайдук
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Володимирович
Гайдук
Народження 11 травня 1972(1972-05-11)[1] (51 рік)
  Українська РСР, СРСР або Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990—1992 СРСР/Україна «Рось» 108 (19)
1992  Україна ЦСК ЗСУ 0 (0)
1993 Україна «Хімік» (С) 38 (9)
1994 Україна «Нива» (В) 16 (4)
1994 Україна «Оболонь-Зміна» 9 (0)
1995—1996 Ізраїль «Маккабі» (ПТ) 27 (7)
1996—1998 Ізраїль «Маккабі» (Н) 52 (24)
1998—1999 Ізраїль «Маккабі-Агі» ? (4)
1999 Катар «Ар-Райян» ? (0)
2000 Німеччина «Ельверсберг» 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Ранні роки ред.

Олександр Гайдук народився 11 травня 1972 року. У дорослому футболі дебютував у 1990 році в олександрійському «Шахтарі», який виступав у чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури. Того ж року пішов на підвищення, його помітили в білоцерківському «Динамо» й запросили до команди. У своєму дебютному сезоні в футболці «динамівців» зіграв 24 матчі та відзначився 1 голом. Наступного сезону став ключовим гравцем білоцерківської команди, за підсумками якого зіграв 43 матчі та відзначився 5голами.

У 1992 році «Рось» отримала право стартувати в першому розіграші чемпіонату України серед команд першої ліги. Дебютував у першій лізі 14 березня 1992 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 1-го туру підгрупи 1 проти ужгородського «Закарпаття». Олександр вийшов у стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Дмитра Борозни[2]. Дебютним голом у першій лізі відзначився 20 березня 1992 року на 4-й хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 3-го туру підгрупи 2 проти стрийської «Скали». Гайдук вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3].

Загалом у складі «Росі» в чемпіонатах СРСР та України зіграв 108 матчів та відзначився 19 голами.

У сезоні 1992/93 років на правах оренди виступав у складі столичного ЦСК ЗСУ. Проте в чемпіонаті України в футболці армійців не зіграв жодного поєдинку. Дебютував за киян 16 лютого 1992 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти криворізького «Кривбаса». Олександр вийшов у стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Шеметєв[4]. У складі ЦСКА зіграв 2 матчі кубку України.

«Хімік», «Нива» та «Оболонь-Зміна» ред.

Під час зимової перерви сезону 1992/93 років перейшов до складу сєвєродонецького «Хіміка», який виступав у Першій лізі чемпіонату України. Дебютував у складі «Хіміка» 23 березня 1993 року і нічийному (0:0) домашньому поєдинку 1/4 фіналу кубку України проти запорізького «Торпедо». Олександр вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У чемпіонаті перший матч провів 27 березня 1993 року (виїзна поразка, 0:1) в рамках 23-го туру першої ліги проти івано-франківського «Прикарпаття». Гайдук вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Дебютним голом у складі «хіміків» відзначився 4 квітня 1993 року на 53-й хвилині переможного (3:2) домашнього поєдинку 25-го туру першої ліги проти білоцерківської «Росі». Олександр вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. Загалом у складі сєвєродонецького клубу в чемпіонаті України зіграв 38 матчів та відзначився 9-ма голами, ще 3 поєдинки провів у кубку України.

Впевнена та результативна гра Гайдука змусили звернути на нього увагу вінницьку «Ниву», яка на той час виступала в Вищій лізі чемпіонату України. За нову команду Гайдук дебютував 6 березня 1994 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 18-го туру проти донецького «Шахтаря». Олександр вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[8]. Дебютним голом у складі вінницького клубу відзначився 25 березня 1994 року на 54-й хвилині переможного (3:1) домашнього поєдинку 21-го туру вищої ліги проти чернівецької «Буковини». Гайдук вийшов у стартовому складі, а на 60-й хвилині його замінив Юрій Овчаренко[9]. Загалом у футболці «Ниви» провів 16 поєдинків, в яких відзначився 4 голами.

У сезоні 1994/95 років захищав кольори київської «Оболонь-Зміни», в складі якої зіграв 9 матчів.

Ізраїль, Катар та Німеччина ред.

У другій половині сезону 1994/95 років виїхав до Ізраїлю, де до 1999 року виступав за місцеві клуби «Маккабі» (Петах-Тіква), «Маккабі» (Нетанья) та «Маккабі-Агі» (Назарет). У 1999 році переїхав до Катару, де підписав контракт з місцевим «Ар-Райян». У 2000 році переїхав до Німеччини, де захищав кольори нижчолігового «Ельверсберг» (провів 2 поєдинки).

Повернення в Україну ред.

У 2000-х роках повернувся в Україну. У 2006 році зіграв 1 поєдинок у футболці клубу «Грань» (с. Бузова).

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. «Закарпаття» (Ужгород) - «Рось» (Біла Церква). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  3. «Рось» (Біла Церква) - «Скала» (Стрий. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  4. СКА (Київ) - «Кривбас» (Кривий Ріг). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  5. «Хімік» (Сєвєродонецьк) - «Торпедо» (Запоріжжя). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  6. «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) - «Хімік» (Сєвєродонецьк). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  7. «Хімік» (Сєвєродонецьк) - «Рось» (Біла Церква). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  8. «Шахтар» (Донецьк) - «Нива» (Вінниця). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  9. «Нива» (Вінниця) - «Буковина» (Чернівці). Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.

Посилання ред.