Відкрити головне меню

Г'ю Пьюдж Ллойд (англ. Hugh Pughe Lloyd; нар. 12 грудня 1894, Лей, Вустершир — пом. 14 липня 1981) — британський воєначальник, головний маршал Королівських Повітряних сил Великої Британії, учасник Першої та Другої світових воєн.

Г'ю Ллойд
Hugh Pughe Lloyd
Hugh Lloyd with Beaufighter March 1944 IWM TR 1593.jpg
Народження 12 грудня 1894(1894-12-12)
Велика Британія Лей, Вустершир
Смерть 14 липня 1981(1981-07-14) (86 років)
Велика Британія ?
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Приналежність Air Force Ensign of the United Kingdom.svg Королівські повітряні сили Великої Британії
Рід військ повітряні сили
Роки служби 19151953
Звання UK-Air-OF9.svg головний маршал повітряних сил
Командування 9-та ескадрилья
Маргам (авіабаза)
Північно-Західне Африканське берегове командування ПС
Повітряна армія далекобомбардувальної авіації
Далекосхідне командування Повітряних сил
Бомбардувальне командування
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Битва за Атлантику
Середземномор'я
Битва за Мальту
Мальтійські конвої
Північно-Африканська кампанія
Операція «Смолоскип»
Війна на Тихому океані
Нагороди
ордена Лазні
Орден Британської імперії (військовий)
Воєнний хрест (Велика Британія)
Хрест «За видатні льотні заслуги» (Велика Британія)
Воєнний хрест 1914—1918
Офіцер ордена Почесного легіону
Легіон Заслуг (Офіцер) (США)
Г'ю Ллойд у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Г'ю Пьюдж Ллойд народився 12 грудня 1894 року у селищі Лей у графстві Вустершир у західній частині Англії. За часів Першої світової війни поступив на військову службу сапером до підрозділу Королівських інженерів. Брав активну участь у боях на Західному фронтові, був тричі поранений. Поступив кадетом на навчання до Королівського льотного корпусу в 1917 році, після завершення якого став пілотом 52-ї ескадрильї, літав на R.E.8.

Після війни залишився в лавах військової авіації. Продовжував службу в частинах Повітряних сил Великої Британії.

У січні 1939 року Ллойд став командиром 9-ї ескадрильї середніх бомбардувальників «Веллінгтон». До початку світової війни став командиром авіаційної групи та керував авіабазою Маргам.

Проходив військову службу на різних посадах у 3-й та 2-й авіагрупах. 1 червня 1941 року призначений командиром усієї авіації на острові Мальта, що виявилась в облозі країн Осі. Головним завданням Г. Ллойда була організація оборони острову від повітряних атак німецьких і італійських літаків, а також завдавання ударів британською авіацією по транспортних конвоях противника, що прямували Середземним морем, поставляючи живу силу, боєприпаси та майно Африканському корпусу генерала Е. Роммеля. На долю Г. Ллойда покладалось складне завдання протистояння нападам сил противника, що значно переважали його авіації. З часом союзникам вдалось налагодити постачання літаків винищувальної авіації, в першу чергу «Спітфайри» та «Харрікейни», на Мальту авіаносцями, які змогли відбивати ворожі нальоти все ефективніше та результативніше.

Після подолання критичного періоду, коли союзній авіації з труднощами вдавалось протистояти Люфтваффе й італійським Королівським повітряним силам, в 1942 році Ллойду була запропонована нова посада командувача повітряними силами в Північно-західній африканській береговій зоні, а з 1943 року — Береговими повітряними силами союзників у Середземномор'ї. Основним завданням стало виявлення та знищення будь-яких транспортних перевезень противника на суходолі та на морі.

У лютому 1945 року британського маршала авіації призначили командувати «Тайгер-форс», з'єднанням важких бомбардувальників Королівських Повітряних сил «Ланкастер», «Лінкольн» та «Ліберейтор», що мали брати участь у стратегічному бомбардуванні Японських островів з Окінави в контексті підготовки до операції «Даунфол». Однак, після ядерного бомбардування Хіросіми й Нагасакі та радянського вторгнення до Маньчжурії формування було розформовано. Незабаром війна на Тихому океані завершилась.

У післявоєнний час Г'ю Ллойд служив старшим викладачем-інструктором в Імперському оборонному коледжі, згодом командував авіацією Великої Британії на Далекому Сході, а з лютого 1950 року — Бомбардувальним командуванням; з цієї посади він пішов у відставку в червні 1953 року.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Lloyd, Sir Hugh, Briefed to attack: Malta's Part in African Victory (Hodder & Stoughton, 1949)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати