Станіслав Ігнацій Віткевич

|Примітки=

Станіслав Ігнацій Віткевич
пол. Stanisław Ignacy Witkiewicz
Станіслав Ігнатій Віткевич
Псевдонім	Witkacy і Stanisław Ignacy Witkacy
Народився	24 лютого 1885(1885-02-24) Варшава
Помер	18 вересня 1939(1939-09-18) (54 роки) Великі Озера ·знекровлення
Країна	Польська Республіка
Місце проживання	Санкт-Петербург Варшава Закопане Львів Краків Париж Lovrand Лондон Шрі-Ланка (острів) Москва Великі Озера Катовиці
Діяльність	письменник, художник
Сфера роботи	художня література, малярство і малюнок
Alma mater	Краківська академія мистецтв
Мова творів	польська
Роки активності	1905 — 1939
Magnum opus	Q9351396?
Рід	Witkiewicz family of the Nieczuja coat of armsd
Батько	Станіслав Віткевич
Мати	Maria Witkiewiczowad
У шлюбі з	Jadwiga Witkiewiczowad
Автограф
Учасник	Перша світова війна
Нагороди
Сайт: witkacy.eu
Станіслав Ігнацій Віткевич у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Стані́слав Ігна́цій Вітке́вич (пол. Stanisław Ignacy Witkiewicz; 24 лютого 1885, Варшава — 18 вересня 1939, Великі Озера) — польський художник, фотограф, письменник та філософ, теоретик мистецтва. Відомий також під псевдонімом Віткацій.

Біографія

Народився у сім'ї художника, письменника, художнього критика Станіслава Віткевича (1851–1915). Отримав домашню освіту в батьківському маєтку в Закопаному, ріс у колі артистів, художників, письменників. З дитинства дружив із Каролем Шимановським та Броніславом Малиновським, супроводжував останнього в його етнографічній експедиції до Океанії (1914). Брав участь у Першій світовій війні як російський підданий, був у Петрограді під час Жовтневого перевороту. Побачене в ці роки вирішальною мірою визначило матеріал, сюжетику, авторську позицію в творах Віткевича.

1925 року взяв псевдонім Віткацій, критично переглянув зроблене ним раніше як у словесності, так і в живописі. В 1930-і роки творчо експериментував із наркотиками, зокрема вживав мексиканський пейотль. Півтора десятка років, які виявилися останніми, були для Віткевича часом надзвичайного творчого піднесення, навіть свого роду вибуху. Разом із Бруно Шульцом і Вітольдом Ґомбровичем Віткацій позначив передній край художньо-літературних пошуків у Польщі міжвоєнного двадцятиріччя. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатну літературну творчість».

З початком Другої світової війни Віткевичу не вдалося записатися до війська (через вік і стан здоров'я), тому він вирушив на схід, опинившись у селі Великі Озера (тепер Рівненська область, а на той час — східна околиця Польщі). Коли 18 вересня з'явилася інформація про напад СРСР на Польщу, Віткевич учинив самогубство. Наступного дня його поховали на місцевому цвинтарі.

1985 року на рішенням ЮНЕСКО з нагоди 100-річчя з дня його народження, а 12 квітня 1988 року, за вимогою польської громадськості, була спроба перепоховати прах Віткевича в Закопаному. Проте, повторний аналіз виявив помилку - замість тіла Станіслава Ігнація Віткевича до Польщі було перевезено рештки молодої жінки. Були вирішено припинити пошуки. Віткацій назавжди залишився на цвинтарі у Великих Озерах.

Творчість

Творчість Віткевича важко класифікувати, але найближче вона пасу́є до експресіонізму, нерідко вона зближується з сюрреалізмом. Багато в чому його творчість є близькою за духом до Кафки, хоча без явного песимізму. Можна вважати Віткевича попередником театру абсурду. Його твори відрізняє не тільки дивина й витонченість, а й прагнення відобразити нові реалії, нові підходи науки і техніки, їх вплив на образ людини.

Низки творів Віткевича мають прямий стосунок до експресивного модерну з багаторівневим нашаруванням філософії, абсурдизму, еротизму і все це на тлі історично-апокаліптичних пророцтв про руйнування засад європейської цивілізації. Найвідомішими з прозових творів автора є романи "Прощання з осінню" (пол. Pozegnanie jesieni) (1925) та "Ненаситність" (пол. Nienasycenie) (1930).

Переклади українською

Віткевич С.І. Прощання з осінню: роман / Станіслав Ігнацій Віткевич; переклад з пол. Світлани.Бреславської. - Харків: Фоліо, 2023. - 444 с. ISBN 978-966-03-9910-5

Віткевич С.І. Ненаситність: роман / Станіслав Ігнацій Віткевич; переклад з пол. Світлани Бреславської. - Харків: Фоліо, 2024. - 672 с. ISBN 978-617-551-959-2

• 
  Спокушення святого Антонія (1921-1922)
• 
  Портрет Міхала Хороманського (1928)
• 
  Портрет Юліана Тувіма (лютий 1929)
• 
  Портрет Стефанії Тувім (лютий 1929)
• 
  Портрет Нени Стахурської (1930)
• 
  Австралійський пейзаж
• 
  Автопортрет із самоваром

Посилання

• Віткевич Станіслав Іґнацій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Стаття про Віткевича на culture.pl(пол.)
• Сайт, присвячений творчості Віткевича(англ.)
• Стаття про Віткевича(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Живопис on line(пол.)
• Сайт, присвячений Віткевичу(пол.)
• Творчість Віткевича(пол.)
• Виткевич и Бруно Шульц(рос.)
• Музей Віткевича у Великих Озерах
• Творчість Віткевича у «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто / Под ред. Вл. Гакова». — Минск: Галаксиас, 1995. (рос.)
• Станіслав Віткевич в «Енциклопедії наукової фантастики» за редакцією Пітера Нікколза, Джона Клюта та Дейва Ленґфорда (англ.)
• Ґомбрович Вітольд. Віткацій // Збруч https://zbruc.eu/node/113219
• Бреславська С. Планета Віткацій // https://zbruc.eu/node/118288