Віро́нія (лат. Vironia) — історичний край на північному сході Естонії. Батьківщина віронів (вірів), одного із середньовічних естонських племен. Розташований на території сучасних естонських повітів Східна Віронія і Західна Віронія. Історичні центри краю — Нарва, Тарванпе (нині Раквере) й Агелінде (нині Анту). У VIII—X ст. страждав від нападів вікінгів. У ХІІІ ст. став об'єктом Північних хрестових походів під проводом німецьких і данських лицарів. Тубільні мешканці сповідували фінське язичництво, але згодом прийняли християнство; вони неодноразово повставали через зловживання Ордену меченосців. Святий престол часто висилав своїх легатів для врегулювання конфліктів між тубільцями і хрестоносцями. 1238 року, згідно зі Стенбійським договором, весь край перейшов під контроль Данської корони, й був розділений на феоди між васалами данського короля. У ХІІІ ст. вірони брали участь у німецько-данських війнах проти Новгороду. У XIV ст. край перетворився на один із повітів Естонії (Естляндії), складовій Лівонської конфедерації. У Російській імперії увійшов до Везенберзького повіту Естляндської губернії.

   Віронія на карті Естонії

Назва ред.

  • Віро́нія (лат. Vironia) — історична латинська назва[1], що вживається в українській історіографії[2].
  • Вірля́ндія (лат. Virlandia від нім. Wierland, давньоскан. Virland, «земля вірів») — альтернативна латинська назва, що походить від німецької і шведської мов.
  • Вірумаа (ест. Virumaa, «Вірська земля») — сучасна естонська назва[3].
  • Ві́рія (лат. Viria, Wiria) — альтернативна латинська назва[3].
  • Віруй (ст.-укр. Вируй) — в руських літописах.

Від назви провінції походить назва вулиці Віру в Нарві.

Поділ ред.

Парафії ред.

Поділялася на 16 парафій (кірхшпілів), або погостів

  1. Єве
  2. Вайварра
  3. Луггенгузен
  4. Магольм
  5. Везенберг
  6. Гальяль
  7. Трістер
  8. Якобі
  9. Мала Маріїнська
  10. Каткюль

Примітки ред.

  1. Lexicum nominum geographicorum latinorum. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 31 жовтня 2020. 
  2. Пріцак, О. Походження Русі: Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. 1997, С. 573, 583f.
  3. а б Regnorum Sueciae, Gothiae... nova descriptio. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020. 

Бібліографія ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віронія