Вікіпедія

Вірменський магістрат (Кам'янець-Подільський)

Вірменський магістрат — орган самоврядування вірменської діаспори міста Кам'янця-Подільського. Існував з 1496 рік по 1790 рік.

Історія

ред.

Вірмени почали оселятися в Кам'янці-Подільському ще у 70-х роках XIV століття[1]. У XVI столітті їх діаспора була однією з найбільших на Західній Україні, вірмени мали свою власну торгову площу, церкви, магістрат, шпиталь, лазню, крамниці тощо[2]. Свої перші привілеї кам'янецькі вірмени отримали у 1374 і 1393 роках від литовсько-руських князів Коріятовичів[3]. Ці привілеї, зокрема, на торгівлю, підтвердив у 1443 році Ян з Чижова, краківський каштелян і королівський намісник у Кам'янці[4]. До середини XV століття вірменська громада значно зросла і збагатіла, її купці контролювали майже всю зовнішню торгівлю в регіоні[4].

За історичними джерелами вже у 1460 році вірменська громада мала свого війта на ім'я Янущик (Januschek eorum adwokatus)[4], який керував громадою та контролював збори податків. Права війта були значно розширені у 1469 році привілеєм короля Казимира Ягеллончика, який надав вірменському війтові право на юрисдикцію у «малих та тяжких» справах у межах вірменської громади, та право на апеляцію щодо судових вироків до замкового або королівського суду. Однак вірменська діаспора у ті часи мала право лише на лаву — суд, що складався із лавників і очолювався війтом[5].

У 1496 році Ян I Ольбрахт королівською грамотою вивів вірмен Кам'янця з-під польської юрисдикції, дозволивши їм проводити суди за власними законами в усіх справах, не звертаючись до будь-якого іншого суду[3][6][5]. Новостворений магістрат мав досить широкі повноваження, зокрема, міг надавати місцеве громадянство, керувати правом власності на землю тощо[3].

У 1576 році король Стефан Баторій підтвердив вірменам Кам'янця усі попередні привілеї, а також дозволив щороку, в один і той самий день і у призначеному для цього дійства будинку (ратуші) обирати війта і чотирьох лавників[7].

У першій половині XVII століття магістрат складався з війти, старшин (лавників) та Ради сорока мужів[8]. Окреме місце у структурі самоврядування займали писар і шафар (економ), чиї посади також були виборними[8]. 1665 року королівським наказом представники вірменської громади Кам'янця-Подільського були зрівняні у правах із польською та українською громадами[9].

У 1672—1699 роках, коли Кам'янець-Подільський захопила Османська імперія, більшість вірмен залишили місто, переїхавши до Болгарії або інших міст Західної України. вірменський суд у ті роки був заборонений. Після 1699 року, коли місто знову опинилося під владою Польщі, вірменська діаспора, а з нею і магістрат, почали потрохи відроджуватись. До 1710 року відновили Раду сорока мужів[10]. Втім, турецька окупація, відтік вірменського населення і зруйнування вірменських кварталів значно послабили вплив цієї діаспори. Посилилось протистояння між вірменським та польсько-українським магістратами[11], в історичних джерелах зафіксовані численні скарги одного магістрату на інший, активна боротьба за підтвердження старих і здобуття нових привілеїв. Багаті вірменські патриції стали купувати землю і нерухомість в інших частинах Кам'янця, тим самим переходячи під юрисдикцію польського магістрату, більш захищеного нормами магдебурзького права[12]. Для вирішення суперечок до міста почали все частіше вирушати королівські комісії. Зрештою, 3 лютого 1790 року королівська комісія Boni ordinis офіційно ліквідувала вірменський магістрат, підпорядкувавши вірменську діаспору польсько-українському магістратові[13].

 
Будинок колишнього вірменського магістрату в 1906 році (будівля із трикутним фронтоном за ліхтарем)

Відомі війти

ред.
  • у 1460 році — Янущик[4]
  • у 1479 році — купець Яків із Дубно[5]
  • у 1536 році — купець Івашко[5]
  • у 1544 році — купець Дануш[5]
  • у 1559 році — Юрко[14]
  • у 1660 році — Нурсес[15]
  • у 1585 році — Голуб[14]
  • у 1635 році — Кіркош, син Голуба[7]
  • у 1700 році — Бернард Ісаєвич[16].
  • у 1719 році — Стефан Мількович[12]

Ратуша

ред.
Підвали вірменського магістрату
48°40′23″ пн. ш. 26°34′22″ сх. д. / 48.673° пн. ш. 26.572694444444° сх. д. / 48.673; 26.572694444444
Країна  Україна
МістоКам'янець-Подільський
Адресапл. Вірменський ринок, між № 8 і № 10
Тип будівліадміністративна будівля
Перша згадка1479 рік
Початок будівництва1604
Побудовано1604
Статус пам'ятка архітектури місцевого значення
Станруїни
 
  Зовнішні зображення
  Руїни підвалів ратуші
  Вірменська ратуша на світлині XIX століття

Будівля магістрату розташовувалася у південно-східній частині Вірменського ринку, за сучасним будинком № 8[17][18], і була однією з головних архітектурних домінант площі[19]. Ратуша відокремлювалася від палацу коменданта Кам'янецької фортеці провулком[18], який згодом отримав назву Комендантський (на деяких сучасних мапах — провулок або вулиця Гоголя).

Вперше в історії будівля вірменського магістрату (ратуша) згадується у 1479 році. Це був колишній житловий будинок, за який велися судові суперечки між вірменами Івашком з Козиць і Гануською Вашуціною зі Львова[20]. Окрема будівля, де засідав магістрат, згадується також у 1559 і 1563 роках, відомо, що до 1580-х років будинок під ратушу винаймався у багатих вірмен.

Наприкінці XVI століття нарешті був зведений окремий будинок для потреб магістрату. Спершу це була дерев'яна двоповерхова будівля, чий фасад був оздоблений відкритою галереєю із торговими лавками[21]. Втім, пожежа 1602 року її знищила, тому у 1604 році, за наказом короля Сигізмунда III, ратушу відбудували в камені[20][18]. Нова будівля була кам'яною, із високим фронтоном і глибокими підвалами, що використовувалися як в'язниця. Під час турецької окупації міста у 1762—1799 роках будівля ратуши вціліла, але, у зв'язку із припиненням діяльності магістрату, була пристосована під церкву[21].

У 1790 році вірменський магістрат був ліквідований, а будівлю ратуши реставрували з метою пристосування її для інших потреб, зокрема, розквартирування військ кам'янецького гарнізону[22]. На початку XIX століття тут було караульне приміщення (орденанс-гауз), пізніше на першому поверсі розташовувалася в'язниця[23], на другому — міська поліція, на третьому — Кримінальна палата[21].

У другій половині XIX століття у старій будівлі колишньої ратуші містилися різні губернські установи[18], спочатку — «присутствіє» губернатора і Приказ громадської опіки, пізніше і до 1917 року — канцелярія губернатора[21][24].

Будівля з'єднувалася із губернаторським палацом склепінчастою аркою, яка проходила над Комендантським провулком[24].

У січні 1920 року будівля колишньої вірменської ратуші згоріла[24]. Від старовинного будинку лишилися тільки кам'яні склепінчасті підвали, які отримали статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Примітки

ред.
  1. ↑ Петров, 2007, с. 140.
  2. ↑ Гаркавець, с. 26.
  3. ↑ а б в Гаркавець, с. 27.
  4. ↑ а б в г Петров, 2007, с. 143.
  5. ↑ а б в г д Петров, 2007, с. 144.
  6. ↑ Петров, 2002, с. 93.
  7. ↑ а б Петров, 2007, с. 147.
  8. ↑ а б Петров, 2007, с. 150.
  9. ↑ Петров, 2007, с. 152.
  10. ↑ Петров, 2007, с. 153.
  11. ↑ Петров, 2007, с. 155.
  12. ↑ а б Петров, 2007, с. 154.
  13. ↑ Петров, 2007, с. 156.
  14. ↑ а б Петров, 2007, с. 148.
  15. ↑ Петров, 2007, с. 149.
  16. ↑ Петров, 2002, с. 310.
  17. ↑ Петров, 2002, с. 45.
  18. ↑ а б в г Kamieniec Podolski, 2005, с. 239.
  19. ↑ Петров, 2002, с. 201.
  20. ↑ а б М. Б. Петров. Історико-топографічний розвиток вірменських кварталів Кам'янця-Подільського у XV–XVII ст. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Історичні науки. — Кам'янець-Подільський, 2005. — Т. 15. — С. 325-326. — УДК 94 (477.43) „14-16”.
  21. ↑ а б в г Г.О.Осетрова (28 грудня 2010 року). Вірменська ратуша. k-p.net.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018 року.
  22. ↑ Петров, 2002, с. 191.
  23. ↑ О. Пламеницька. Місто-фортеця у ранньомодерний час // Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець. — Кам'янець-Подільський : Абетка, 2012. — С. 517. — ISBN 978-617-539-118-1.
  24. ↑ а б в Будзей, 2005, с. 47.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вірменський_магістрат_(Кам%27янець-Подільський)&oldid=41050081