Вільгельміна Прусська (1774—1837)
Вільгельміна Прусська (нім. Wilhelmine von Preußen), Фредеріка Луїза Вільгельміна Прусська (нім. Friederike Luise Wilhelmine von Preußen), 18 листопада 1774 — 12 жовтня 1837) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма II та гессен-дармштадтської принцеси Фредеріки Луїзи, дружина короля Нідерландів Віллема I.
| Вільгельміна Прусська | |
|---|---|
| нім. Wilhelmine von Preußen | |
 Портрет Вільгельміни пензля Й.Г.Шрьодера, 1790-ті | |
| 1-а королева-консорт Нідерландів | |
| Початок правління: | 15 березня 1815 |
| Кінець правління: | 12 жовтня 1837 |
| Інші титули: | велика герцогиня-консорт Люксембургу |
| Попередник: | Гортензія Богарне (як королева Голландії) |
| Наступник: | Анна Павлівна |
| Дата народження: | 18 листопада 1774 |
| Місце народження: | Потсдам, Королівство Пруссія |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 12 жовтня 1837 (62 роки) |
| Місце смерті: | Гаага, Об'єднане королівство Нідерландів |
| Поховання | Нова церква |
| Чоловік: | Віллем I |
| Діти: | Віллем, Фредерік, Пауліна, Маріанна |
| Династія: | Гогенцоллерни, Оранська |
| Батько: | Фрідріх-Вільгельм II |
| Мати: | Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська |
Біографія
ред.Вільгельміна народилася 18 листопада 1774 року у Потсдамі. Вона була четвертою дитиною та другою донькою в родині кронпринца Пруссії Фрідріха-Вільгельма та його другої дружини Фредеріки Луїзи Гессен-Дармштадтської. Дівчинка мала старших братів Фрідріха Вільгельма та Людвіга. Старша сестра померла немовлям до її народження. Королем Пруссії в цей час був їхній дядько Фрідріх II Великий.
Дівчиною освоїла кілька європейських мов, гарно музиціювала та добре малювала. Віддавала перевагу написанню біблейських сцен та сімейних портретів. Полюбляла грати у придворних театральних постановках. Була відома своєю красою та шармом.[1]
У 16 років Вільгельміна взяла шлюб із 19-річним принцом Віллемом Оранським, сином штатгальтера Нідерландів Вільгельма V. Весілля відбулося 1 жовтня 1791 року у королівському палаці Берліна. Шлюб був укладений з політичних мотивів союзу Оранського дому та Пруссії, однак молодята кохали одне одного. Оселилися в палаці Нордеінде в Гаазі. Подружнє життя виявилося щасливим. У пари було шестеро дітей, з яких живими народились четверо:
- Віллем (1792—1849) — наступний король Нідерландів, був одружений із російською великою княжною Анною Павлівною, мав із нею п'ятеро дітей;
- Фредерік (1797—1881) був одружений із Луїзою Прусською, мав із нею четверо дітей;
- Пауліна (1800—1806) померла в дитячому віці;
- Маріанна (1810—1883) була одружена із Альбрехтом Прусським, мала четверо дітей.
У 1795 році до Нідерландів вдерлися французи, палац Нордеінде був захоплений як військовий трофей, і правляча родина була змушена емігрувати. Спочатку вони жили в Англії, а у 1796 — переселилися до Берліна. У 1806 році французька навала дійшла й до Пруссії. Вільгельміні було дозволено залишитися у столиці. У 1813 році вона перебралася до придбаного маєтку в Силезії, де жила у скрутних економічних умовах. На початку 1814 року разом із чоловіком повернулася до Гааги.
За рішенням Віденського конгресу Віллем став королем Об'єднаного королівства Нідерландів. Проживала родина у Гаазі влітку та в Брюсселі взимку. Королева відрізнялася скромною поведінкою, не грала політичної ролі та перебувала на задньому плані. На бельгійських землях, які входили до складу королівства, її критикували за німецький стиль в одязі. Щороку вона також навідувала Берлін.
Вільгельміна полюбляла мистецтво, цікавилася живописом, відвідувала виставки, підтримувала музеї та протегувала художникам. Займалася благодійністю.
У 1820-х роках у королеви почалися проблеми зі здоров'ям. У 1829 році повідомлялося, що дехто був у шоці від худорлявості та блідості правительки. У квітні 1837 вона разом із чоловіком відвідала виставу у Амстердамі. Глядачі були вражені її «старою зовнішністю, зігнутою поставою та важкістю ходи». Наприкінці травня Вільгельміна виїхала до Берліна, аби бути присутньою на хрестинах свого онука Альбрехта. Її дуже втомила ця поїздка, і літо королева проводила у заміському палаці Гет-Лоо. У жовтні разом із чоловіком поїхала до Гааги. Дуже заслабнувши під час переїзду, королева померла за кілька днів після прибуття у своєму ліжку в присутності чоловіка, сина та онука.
26 жовтня Вільгельміну поховали у склепі родини Оранж-Нассау у Новій церкві Делфту.[2]
Генеалогія
ред.
Примітки
ред.- ↑ Вільгельміна Прусська [1] [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] (нід.)
- ↑ Нова церква в Делфті [2] [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
ред.- J.J. Bouman, Op en om oranjes troon, 1964.
Посилання
ред.- Гогенцоллерни (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Вільгельміни Прусської [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Віллема I [Архівовано 31 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)