Вікіпедія

Вікіпедія:Перейменування статей/Шабат → Шабаш

< Вікіпедія:Перейменування статей

Шабат → Шабаш ред.

Зазираємо в "сумне провалля" і бачимо, що українською шабат буде шабаш.

ША́БАШ, у, чол.

  1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. Хоч Гінда рада була своїй хустині, та все-таки могла в ній лиш у будень виходити на місто, бо в шабаш усі її товаришки прибиралися в капелюхи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 74).
  2. міф. За середньовічними повір'ями — нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується. диким розгулом. — Ходив я, ходив, а тоді сів на якесь чортовиння і думаю, що треба мені отут чекати світанку, доки ота вся нечисть на мітлах не розкомандирується по своїх квартирах, бо, видно, натрапив я на їхній шабаш.. Сиджу, зубами видзвонюю з переляку, а вони таке виробляють, що шапка на голові підіймається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 347).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Шабат же відсутній в цьому словнику.

А відьомський шабаш перейменувати на шабас або шабаш (відьомський).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]

ША́БАС, у, чол., рел., міф., діал. Шабаш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (Іван Франко, VIII, 1952, 391); — Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 269).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

Справа в тому, що це у нас запозичення з ідишу, а не івриту.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]

Як варіант: зробити шабаш "багатозначністю", а статті шабаш (єврейський) і шабаш (відьомський).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:37, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]

ШАБА́Ш, у, чол., розм.

  1. також з прийм. на, по, до, після і т. ін. Закінчення, кінець чогось (перев. роботи). Поки свисток посвистів на шабаш, сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 173); Того дня по шабашу на загальнозаводських комсомольських зборах Яремчука обрали до президії (Микола Трублаїні, I, 1955, 137); Сьогодні Андрій Іванович мусив покинути роботу раніше, ще задовго до шабашу (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 142).
  2. у знач. присудк. сл. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі; кінець. Незабаром йому за знамено Георгія почепили. А тут і війні шабаш! (Панас Мирний, I, 1949, 233); — Якщо складете зброю, то всьому шабаш! (Олесь Гончар, II, 1959, 404);
    // Те саме, що годі 1. [Павло:] Тепер і я скажу: шабаш памороки бабам заморочувать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 356); [Бєлін:] Так... так... Ну, тепер уже шабаш, Анно (Ярослав Галан, I, 1960, 404).
  3. виг. Уживається як заклик закінчити щось або сигнал про закінчення чогось. — Шабаш! — кинувши шапку об землю, крикнув Грицько (Панас Мирний, I, 1954, 302); Роман востаннє вдарив по запеченому темно-сизому залізяччі і жбурнув молот в куток кузні. Панас Гомін кліщами кинув залізо у воду.. — Шабаш, Романе! (Михайло Стельмах, I, 1962, 118).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 393.

  Проти Але ж треба заглядати не лише до словників, а й до енциклопедій. Наприклад, УСЕ:

ШАБАТ

євр. культовий день відпочинку - 7 день тижня (субота); в цей день обов'язкова відмова від праці, увесь час присвячується молитві й богослужінню, а також родині.
Можна ще зазирнути до фахових релігійних джерел (наприклад, РІСУ):

Сказано в Торі (Буття 2:2) „І скінчив Б-г дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив („вайшбот” — звідси „шабат” — „спокій”) у Дні Сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив

Виходить, що словники окремо, реальний вжиток в енциклопедіях і фахових джерелах окремо. Фактично виходить, що українська мова змінилася: якщо в довоєнні часи шабаш асоціювався переважно з євреями, то зараз шабаш асоціюється переважно з відьмами, а з євреями тепер асоціюється шабат. Я дуже сумніваюся, що сучасні українські джерела з юдаїзму пишуть про шабаш, принаймні я таких не знайшов — NickK (обг.) 09:28, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
УСЕ вперто і послідовно займається словотворчістю і запровадженням неологізмів. Що в УРЕ? Явище не суто "фахове", а тому маємо і літературну норму враховувати. Щонайменше створити дизамбінг.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:52, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
І чому це Ви норму засвідчену словником 1980-го року називаєте довоєнною?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
«(„вайшбот“ — звідси „шабат“ — „спокій“)» - тут бачу лише транслітерацію івриту з українським перекладом. Це не українська мова і не українські слова. Взагалі, джерела з іудаїзму сповнені іншомовними вставками, а не адаптованими запозиченнями. Максимум неадаптованими варваризмами.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:55, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Норма, мабуть, довоєнна, бо словник 1980 року виданий за часів Брежнєва, коли єврейська тематика була зрозуміло в якому стані. Якщо подивитися РІСУ, то там у юдеїв суцільний шабат: Через шабат дніпропетровські юдеї перенесли дату церемонії покладання квітів до монумента Слави; Як інформує сайт Дніпропетровської єврейської общини, «Служба 910» працює цілодобово, включаючи Шабат і єврейські свята; Також повідомляється, що в Менорі дотримуватимуться законів шабату; Свого часу в Рівному проживало багато євреїв. Їхня щоденна їжа, крім шабату (сьомий день тижня), особливо не відрізнялася від тієї, яку споживали українці; Святкувати новий рік паломники будуть два дні, потім наступає шабат і вже після нього паломники почнуть збиратися додому тощо. Шабаш же у них язичницький та відьмацький: свято потрапило і до Ірландії, а не навпаки, як думають деякі, що нібито трансформувалося з перед-християнського язичницького шабашу; дійсно є намір провести «магічний» шабаш – Церква розцінює це як цинічну провокацію; Шабаші сатаністів у столиці відбуваються на Байковому кладовищі, в Зеленому театрі; озповідь про шабаш, який закінчився сексуальною оргією в міліцейському гуртожитку; Великодньої ночі відьми нібито злітаються до Києва на шабаш. Видно розділення: у євреїв шабат, у язичників шабаш — NickK (обг.) 10:39, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Журналісти часто відхиляються від норми. Вікі це не дозволяє власна політика.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:46, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Мова не лише про журналістів. Якщо пошукати в Google Scholar:
  • серед перших 100 результатів на шабаш: 76 на відьомський шабаш, 15 про «антиукраїнський шабаш» (або подібне), 5 на прізвище Шабаш, 3 на єврейську суботу (з них одна цитата зі Сковороди та два про Середньовіччя), 1 на кримськотатарський обряд. Очевидна асоціація з відьмами.
  • серед перших 60 результатів на шабас: 53 на прізвище Шабас, 6 на єврейську суботу (4 цитати з Франка та по одній з Миколи Голубця та Сковороди), 1 на «антиукраїнський шабас». Є асоціація з єврейською суботою, але джерела дуже старі.
  • серед перших 100 результатів на шабат: 93 на прізвище Шабат, 7 на єврейську суботу. Досить гарна ознака, що це слово усталене в українській мові (прізвище Шабат доволі поширене, близько 500 носіїв в Україні), і однозначно асоціюється з єврейською суботою — NickK (обг.) 12:49, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]

ВП:МОВА нам каже: "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником." (це пн.1). Шабаш у відповідному значенні там наявний. Шабату немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:34, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]

А пн.5 політики "ВП:МОВА" каже нам, що назва статті у нашому випадку (випадок, коли літературне слово менш вживане та застаріле) усе одно має відповідати словнику. Несловниковий варіант має бути перенаправленням. ("У цьому разі заголовок основної статті вибирається згідно з п.п. 1-4, але при цьому рекомендується створити статті-перенаправлення, заголовки яких відображали б усі існуючі варіанти написання.")--ЮеАртеміс (обговорення) 10:38, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Пн. 4: "Дискусії на тему правильного написання допускаються лише щодо слів, яких нема у словнику, або якщо словник пропонує кілька альтернативних варіантів." Слово там наявне лише в варіантах шабаш та шабас.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:43, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Це формально правильно, але дуже дивно і неприродньо. Хоча б з точки зору поваги до єврейської громади: україномовні євреї пишуть про шабат, ми ж, виходить, нав'язуватимемо їм шабаш — слово, яке зараз має виразно негативний відтінок в українській мові. Мені не здається це вдалим підходом для енциклопедії — NickK (обг.) 10:46, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Шабас для Вас має відтінок? Майже тотожне ідишному оригіналу шабес. Це компроміс?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Шабас взагалі найбільш відомий як Управління в'язниць Ізраїля (he:שב"ס), тож у євреїв будуть ще гірші асоціації — NickK (обг.) 12:49, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Ну, я проти порушення вікіполітики. Для мене це очевидний русизм. Якби "уліф" знав шабат поряд з рештою, чи хоча б не знав єврейський шабаш, то можна було б обійти це правило.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
Який русизм? Це ж з івриту he:שבת, та й сучасним ідишем це теж yi:שבת (шабат), то лише старим ідишем שאַבעס (шабес). Та й сучасне мовознавче джерело рекомендує вживати саме Шабат («Sabbath» – день відпочивання, субота, шабат (у євреїв), тоді як слово «шабаш» (з малої літери) має негативно-зневажливу конотацію) — NickK (обг.) 14:07, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]
З івриту через російську. Словники позначку стилістичної маркованості не дають та "нейтрального" варіанту не знають. Чи Уліф теж "довоєнщина"? Ну, я свою думку висловив. Я за подачу шабату як альтернативної назви, а не основної. І яким би не було рішення по єврейському ша́басу-шабату, стаття "шабаш" має стати дизамбінгом, адже єврейський день непраці це основне значення за словниками.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:31, 19 серпня 2016 (UTC)[відповісти]

Підсумок ред.

Як видно з обговорення користувачів, словники української мови, зокрема СУМ [1], словник синонімів Караванського [2], словник Грінченка [3], ВТСУМ, орфографічні словники, в тому числі й УМІФ [4], подають шабаш, як багатозначне поняття: передовсім 1. суботнє свято 2. збіговисько відьом. Такої самої думки і філологи, про що свідчать їх праці (...в українській мові є іменник шáбаш, який уживають у двох значеннях: 1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. 2. міф. За середньовічними повір'ями – нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів тощо, яке супроводжується диким розгулом. Слово шáбаш – запозичення з мови ідиш (Schabbes – субота) [5]). Проте різні енциклопедії по-різному подають, так УСЕ [6] подає шабат, а не шабаш, як суботнє свято, а Українська мова: енциклопедія подає шабаш [7]. Є джерела, що згадують ще й шабас [8]. Проте як на позначення шабашу, як відьомського збіговиська, так і на позначення шабашу, як свята, авторитетних україномовних джерел досить багато, хоча і вперемішку подані. Але, враховуючи правило ВП:МОВА, за яким усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником, та правило ВП:АД - статтю Шабат перейменовано на Шабаш (єврейський), а статтю Шабаш на Шабаш (відомський) зі створенням сторінки-багатозначності Шабаш. У преамбулах статтей доцільно зберегти варіанти шабат і шабас, що також розповсюджені у джерелах. --Flavius1 (обговорення) 12:08, 14 травня 2017 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Перейменування_статей/Шабат_→_Шабаш&oldid=32755762