Вікіпедія:Перейменування статей/Тюркські назви з -ЙЫ- → -Ї-

Тюркські назви з [ЙЫ] → ЇРедагувати

В українській мові орфографічно не розрізняються йи та йі.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:34, 30 листопада 2015 (UTC)

2. Правописне і та ї вимовляються близько до и (йи) в таких випадках, коли вони в певних закінченнях, аналогічних до закінчень із и:

а) у всіх м’яких прикметниках відповідно до твердих закінчень: синій, безкраїми... (вимовляються "синьий", "безкрайими" – див § 52)
б) у наростках -їна, -їха, -їще, -їсько, -їк, -їн, -їкий, їнський, -їстий: Україна (вимовл. "Украйина"), Солов’їха, гноїще, боїсько, покоїк, Маріїн, солов’їний, український, троїстий... (порівн. долина, багнище, столик, Ганнин, качиний, танцюристий...)
в) у дієслівних закінченнях без наголосу: стоїмо (вимовл. "стойимо"), го́їти, озбро́ївся... (але під наголосом стоїть, напоїти... з йі).

Олекса Синявський, "Норми української літературної мови" (Харків, 1931)

Моїнти — це колишня назва. (за часів СРСР).--Анатолій (обг.) 19:31, 30 листопада 2015 (UTC)
Хм, то значить писане "Україна" слід вимовляти "Украйина"? Цікаво...
Бо неятеве йотоване и.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:27, 30 листопада 2015 (UTC)
Я так розумію, що за тим правописом говорили й інші слова через "и" замість "і". Згадав, одна людина, якій на початку 90-х було близько 60-и, говорила "стадион"...--Unikalinho (обговорення) 16:04, 30 листопада 2015 (UTC)
Хм, до речі, у "Норми української літературної мови" навпаки стверджується, що правильніше інший через і.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:31, 30 листопада 2015 (UTC)
По темі. Наявність естонських назв з "йи" не може бути аргументом, щоб у тюркських назвах це "йи" скасовувати. Але я   За те, щоб його перетворити всюди (тобто і в естонських теж) на "ї", бо якщо буква "и" у, наприклад, Кім Чжон Ин ще якось в'яжеться з укр. фонетикою, то буквосполучення "йи" -- це вже занадто--Unikalinho (обговорення) 11:05, 30 листопада 2015 (UTC)
Про інші мови якось не подумав. Просто я -ЙЫ- найчастіше в тюрків зустрічав (казахи теж тюрки). Звісно, мова йде про некоректність передачі -йы- як -йи-.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:20, 30 листопада 2015 (UTC)

Вимова звуків і й и не завсіди відповідає правописним і й и, а до того обидва ці звуки визначаються ще й літерою ї.

і – и § 117.

Якщо зазирнути в Правопис, а саме у § 90, пн. 5, в), то видно, що И після Й не пишеться (Й відсутня в переліку можливих варіантів), чи просто не регламентована. Тому використання більш старого авторитетного джерела, де ситуація з "йи" описана, цілком правомірна, як на мене.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:55, 30 листопада 2015 (UTC)
Мені здається, причина отого "йи" в тодішньому Правописі не в транслітерації полягає. А просто в особливостях тодішньої вимови ("стадион" і т.д.)--Unikalinho (обговорення) 16:08, 30 листопада 2015 (UTC)
"Тодішньої"? Взагалі-то "синьий" та решта м'яких та йотованих И нікуди з орфоепії не викидали. Особисто я так і говорю.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:34, 30 листопада 2015 (UTC)
Передавати початкові ü та ö на слов'янські мови -- відома проблема. Бо в цих мовах немає нейотованого "ю" та "йо", яке б можна було поставити на початку слова...--Unikalinho (обговорення) 16:10, 30 листопада 2015 (UTC)
Для ö це давно вирішена проблема.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:36, 30 листопада 2015 (UTC)
Ні. Просто знайшли найточніший (мабуть) спосіб передачі зі всіх можливих. (А відступи я за Вас маю робити?)?
  • Затвердили. Ну, все в кращих традиціях...--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 30 листопада 2015 (UTC)
    Виявив, що за Швайки Мінагро (яким боком вони до цього?) масово позатверджували правила передачі з різних мов. Треба вікіпедистам подивитися на них усіх.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:34, 30 листопада 2015 (UTC)
    У нас ці правила транслітерації не є найвищим пріоритетом, вони нижчі за словники, енциклопедії та правопис. Тож так, подивитися цікаво, але вони не є обов'язковими до виконання, особливо враховуючи, що Мінагрополітики навряд чи має спеціалістів з мови, щоб хоч якось аналізувати ці документи — NickK (обг.) 15:17, 30 листопада 2015 (UTC)

  Проти У нас постійно намагаються ліпити ґ, де тільки можна, мотивуючи це тим, що це найближче відповідає вимові. Так тут йи теж буде найближче відповідати вимові. P.S. І як у такому разі (при передачі через ї) відобразити те, що станція Моїнти була перейменована Мойинти?--Анатолій (обг.) 19:44, 30 листопада 2015 (UTC)

Буква ґ в укр. мові є, а буквосполучення -йи нема. В цьому різниця--Unikalinho (обговорення) 20:44, 30 листопада 2015 (UTC)
  • Ніяк. А як відобразити теоретичне перейменування у англійській, коли вимова не змінюється? Писати назви мовою оригіналу, коли подібні перейменування описуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:25, 30 листопада 2015 (UTC)
    • І я з тих людей, які вважають, що в українських орфографії та фонетики пріоритет перед написанням та вимовою в мові-донорі.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:28, 30 листопада 2015 (UTC)
      • Насправді між цими двома аспектами має бути баланс--Unikalinho (обговорення) 20:46, 30 листопада 2015 (UTC)
А якби рос. Моинты перейменували на рос. Мойинты, ми теж не могли б цього відобразити, хоча теоретично ми могли б обрати два різні набори букв — Моінти та Моїнти. Проблема якраз в тому, що це набори букв, а не слова української мови — NickK (обг.) 23:28, 1 грудня 2015 (UTC)
Але російської и може читатися як йи, тому Моинты на Мойинты перейменовувати сенсу ніякого.--Анатолій (обг.) 00:00, 2 грудня 2015 (UTC)
Сенс може бути політичним. Що, власне, і маємо з перейменуваннями у Казахстані. Та і справдешні росіяни не їкають - у них там "твердий приступ", чи щось таке. В новинах російських добре чутно.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 2 грудня 2015 (UTC)
А взагалі питання: хто і кого перейменував? Я бачу лише зміну російськомовної транскрипції в 2002 році. Казахською ж станція як була, так і лишилася Мойынты. Оскільки ми мали б транслітерувати казахські назви з російської, а не з казахської (назва Мойынты не є російського походження), для нас назва станції не мала б змінитися — NickK (обг.) 09:28, 2 грудня 2015 (UTC)
Гарне спостереження. До речі, українсько-казахська транслітерація офіційна існує?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 2 грудня 2015 (UTC)

Дещо відмінна ситуація склалася з транслітераці­єю фонетичного сполучення [y+ı] = [йи]. Відсутність в українській графіці аналогічної букви, яка би позна­чала на початку слова звуки [j] та [y], ставить питан­ня буквального відображення комбінацією двох букв або адаптації до української звукової системи і за­стосування букви ї. З мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldım) тощо.

Підсумок

Обговорення відійшло від теми та зайшло в глухий кут. Висловлені до того аргументи з обох сторін базувались на недостатній кількості сучасних джерел, а наведені містять суперечливі між собою вказівки. Залишити як є. У разі появи нових підкріплених джерелами аргументів обговорення можна відкрити знову. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 20:15, 17 червня 2016 (UTC)

Навів вище сучасне джерело. Може ще раз обговоримо?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 20 листопада 2016 (UTC)
Щонайменше пропоную Окан Йилмаз перейменувати за аналогією до інших. Нік вище навів.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:20, 20 листопада 2016 (UTC)