Вікіпедія:Перейменування статей/Санйо → Саньйо

Санйо → Саньйо

Пропоную перейменувати цю сторінку-неоднозначність та всі на ній згадані статті.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:54, 8 вересня 2017 (UTC)

§ 92. Апостроф

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

   а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є;

   б) після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

2. Апостроф не пишеться:

   а) перед йо: курйоз, серйозний;

   б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.

§ 93. Ь

1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: /124/

   а) перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;

   б) відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон; але: залп, катафалк і т. ін.;

   в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель; але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.

2. Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.

За ВП:Я повинно бути Саньо (さんよ). Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 06:27, 12 вересня 2017 (UTC)

Ви неправі: San'yō [sanjoː].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:46, 12 вересня 2017 (UTC)

Вибачате, йо у цьому випадку не переходить в ьо? --くろねこ ^Обг. 07:14, 12 вересня 2017 (UTC)

Схоже, тому вжито апостроф.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:19, 12 вересня 2017 (UTC)

ん це мораїчне «н» (у кінці складу). По факту в японізмах м’який знак після мораїчного «н» ніхто не ставить. Для незасвоєного варваризму згодиться поточна назва. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:29, 12 вересня 2017 (UTC)

ІМХО, варваризмам не місце в енциклопедії, паче Саньйо як марка аудіотехніки вже згадана в українській літературі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:38, 12 вересня 2017 (UTC)

Саньйо як марка — таке ж непоказове, як Хюндай і Ксіомі. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:58, 12 вересня 2017 (UTC)

•  Проти
• По-перше, немає в японській мові м'якого нь. Там збіг складів さん Сан (гора) + よう йо (світлий) =　さんよう Сан-йо .
• По-друге, жодна з наявних систем передачі японських слів українською мовою не передбачає сполучення нь-йо для んよ (н-йо).
• По-третє, є українські джерела, де вживається форма Санйо (...Жінок у багатьох рекламах, включаючи і "пані Санйо"... // Східний світ. 2007. с. 130; ...«Неофіційної історії Японії» Рая Санйо... // Східний світ. 2009. с. 15 тощо). Відповідно, ця номінація — оригінальне дослідження номінанта: підганяння дійсності під власні уявлення про японську фонетику й український правопис. Тут він вже «виправив» Сін'їті на Сіньїті згідно з власними уявленнми, абсолютно знехтувавши тим фактом, що в українському перекладі він таки Сін’їті. Наламає дрова, а потім люди сміятимуться.--126.167.161.208 11:33, 12 вересня 2017 (UTC)
  • По-четверте, кожна із систем ігнорує закономірності української мови та чинний правопис, який є загальнообов'язковим.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Ви офіційна «Комісія з тлумачення та імплементації правил правопису»? Якщо ні, то залиште японську термінологію тим, хто на цьому розуміється. Як казав один американський генерал — «хочеш змінити світ довкола себе, застели спочатку свою постіль (а не бийся за правила українського правопису де-інде)»...--126.167.161.208 11:56, 12 вересня 2017 (UTC)

Я хоча б не анонім Проблема в тому, що японісти записують українською кирилицею, проте не українською мовою. Інші мовці адаптують: Токайдо і Саньйо, Саньйо Енерджі...--ЮеАртеміс (обговорення) 11:57, 12 вересня 2017 (UTC)

Вікіпедія:Рівність користувачів --くろねこ ^Обг. 15:40, 12 вересня 2017 (UTC)

• До речі, виявилось, що швидкісна залізниця Саньйо [1] відносно часто згадується в фаховій літературі транспортників.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 12 вересня 2017 (UTC)
  • Ви ще слюсарів з сантехніками забули згадати. Вони певно теж авторитетні японісти і знавці українського правопису...--126.167.161.208 12:07, 12 вересня 2017 (UTC)
  • В деякому роді так. Правило дев'ятки деякі дуже старенькі бабусі застосовують зовсім не замислюючись - бо це відчуття мови з дитинства. Японісти піклуються про передачу японської фонетики - та ігнорують межі української. Проте я посилаюся не на це, а на політику вікіпедії, правило правопису та вжиток - так, не більший, але правильний з точки зору української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:14, 12 вересня 2017 (UTC)

Чи буде компромісом морфемна передача через дефіс [2] ???--ЮеАртеміс (обговорення) 12:21, 12 вересня 2017 (UTC)

як для меня це вже збочення до слова . Уж краще Саньйо, чим розрив слова. Ми ж не пишемо Мико-лаїв. P.S. ох, мрію вже щоб вони всі об'єднались та вирішили вже цей хаос. Також я думаю, що важливішим є наповнення статей, а назву вже нехай вирішують наші мовознавці. --くろねこ ^Обг. 15:40, 12 вересня 2017 (UTC)

А з точки зору граматики в мові-джерелі це єдине слово, чи щось типу Кам'янець-Подільський - Гори-Світлі?--ЮеАртеміс (обговорення) 16:14, 12 вересня 2017 (UTC)

я думаю що це як Νικόλαος («перемагати» та «народ»). Кам'янець-Подільський це складна географічна назва, а Саньйо ні. А якщо так і продовжувати, то можна кожне слово записувати, наприклад То-кіо. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 16:27, 12 вересня 2017 (UTC)

В принципі, у словнику знайшов єдину аналогію Мін'юст - там теж різні морфеми. Чи вважати, що на морфемному стику припустима твердість перед [j]? Правило про Ь доволі чітке.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:34, 13 вересня 2017 (UTC)

Так як є і загальні і власні назви, не забудьте пар.109? Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 07:30, 14 вересня 2017 (UTC)

І ще дещо, таке саме сполучення んよ, словник УСЕ. Дякую за увагу!--くろねこ ^Обг. 07:38, 14 вересня 2017 (UTC)

Апостроф

8. Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв; перед йо апостроф не пишеться: Муравйово.

Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань. /142/

Ь

9. а) Знак м’якшення (ь) пишеться в географічних назвах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:

1) перед я, ю, є, ї: Дьєпп, Пхеньян, Сьєрра-Леоне, Усольє;

2) перед приголосним: Клязьма, Лисьва, Льгов;

3) у кінці слова: Гомель, Нахічевань, Сімферополь, Тянь-Шань.

Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться: Аляска, Челябінськ, Тюмень.

Схоже мін'юст це сюди.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:51, 14 вересня 2017 (UTC)

§ 6. Апостроф

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях; але: верб’я, торф’яний, черв’як.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.

2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука; але з власними назвами — через дефіс: пів-Європи тощо (див. § 26, п. 1, д).

Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Примітка 2. Про апостроф у словах іншомовного походження див. § 92, у прізвищах — § 104, п. 11, у географічних назвах — § 108, п. 8.

Питання в тому, чи можна вважати японське слово складним у межах української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:51, 14 вересня 2017 (UTC)

Більшість японських слів складається з простіших слів (наприклад, як наший грушоподібний), але питанячко дуже хороше. Пар. 108???._. --くろねこ ^Обг. 14:14, 14 вересня 2017 (UTC)

Там помилка. Звісно 109. Я поки зніму номінацію, бо ні в кого немає думок з приводу морфемного складу запозичень.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:41, 15 січня 2018 (UTC)