Вікіпедія:Перейменування статей/Йилдиз → Їлдиз
Відповідно до побажань трудящих Вікіпедії. --В.Галушко (обговорення) 15:17, 21 жовтня 2021 (UTC)
Коментар Додам трошки джерел всяких. Оригінал тур. Yıldız. У самій Вікіпедії маємо статті Еркан Їлдиз і Рифат Йилдиз (було Їлдиз, перейменували без обговорення та джерел) Також є фірми ТОВ "КОМПАНІЯ ЇЛДИЗ" з директором Їлдиз Махір зі Стамбулу та ПП "ФІРМА "ЇЛДИЗ" з власником Їлдиз Якуп з кварталу Їлдирим (Yıldırım) у Стамбулі. АЛЕ! також маємо і ТОВ "ЙИЛДИЗ" з директором Їлдиз Есат та ТОВ «ЙИЛДИЗ КОМПАНІ» з директором Йилдиз Ірфан. На Хмельниччині є лікарка з прізвищем Даніліна-Їлдиз (тобто маємо Їлдиз в офіц. документах). На сайті суду бачимо ... Єшілтуна Ахмет Халіт Їлдиз. У правописі маємо тільки §3, де вказано Букву ї, що позначає звуки й + і.... У §146 маємо тільки приклад вживання И на початку — Кім Ир Сен. Про "йи" ні слова.--QAtlantic.mn (обговорення) 17:02, 22 жовтня 2021 (UTC)
За. Аргументував тут: "Шо, Украйына? Гы-гы"
2. Правописне і та ї вимовляються близько до и (йи) в таких випадках, коли вони в певних закінченнях, аналогічних до закінчень із и:
а) у всіх м'яких прикметниках відповідно до твердих закінчень: синій, безкраїми... (вимовляються «синьий», «безкрайими» – див § 52)
б) у наростках -їна, -їха, -їще, -їсько, -їк, -їн, -їкий, їнський, -їстий: Україна (вимовл. «Украйина»), Солов'їха, гноїще, боїсько, покоїк, Маріїн, солов'їний, український, троїстий... (порівн. долина, багнище, столик, Ганнин, качиний, танцюристий...)
в) у дієслівних закінченнях без наголосу: стоїмо (вимовл. «стойимо»), го́їти, озбро́ївся... (але під наголосом стоїть, напоїти... з йі).— Олекса Синявський, «Норми української літературної мови» (Харків, 1931).
Вимова звуків і й и не завсіди відповідає правописним і й и, а до того обидва ці звуки визначаються ще й літерою ї.
— Олекса Синявський, «Норми української літературної мови» (Харків, 1931).
Дещо відмінна ситуація склалася з транслітерацією фонетичного сполучення [y+ı] — [йи]. Відсутність в українській графіці аналогічної букви, яка би позначала на початку слова звуки [j] та [y], ставить питання буквального відображення комбінацією двох букв або адаптації до української звукової системи і застосування букви ї. З мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldım) тощо.
— «До питання транслітерації власних назв та імен у практиці турецько-українського перекладу», Омер Дерменджі, канд. філол. наук, доц.
Щоправда ці аргументи проігнорували під час обговорення імені Їлдирим.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:18, 28 жовтня 2021 (UTC)
- Ото біда, що в правописі тільки правила для європейських мов, а для інших нічого. І потім починається мовна срачка. --QAtlantic.mn (обговорення) 16:10, 29 жовтня 2021 (UTC)
- Коментар про це писав тюрколог Омер Дерменджі у ст. 9. Також є в Інструкції для Картографії, що не суперечить ні правопису, ні тюркологу Омеру Дерменджі щодо написання Yı. В УЛІФ слів на Йи узагалі не знайшов, можливо є в друкованому не знаю. Поки це всі джерела, що я знайшов.--『Gouseru』 Обг. 16:36, 31 жовтня 2021 (UTC)
- Омер пише, що «...доречною буде раціоналізація транслітерації українською власних назв та імен турецької мови, які починаються з поєднання фонем [y+a], [y+u], [y+i], [y+e] через я, ю, ї, є – Єніїлдиз (Yeniyıldız)...», а також «з мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldırım) тощо». А в наведеній інструкції вказано, що yı — йи: Йилдизим (Yıldızım), Чайирган (Çayırhan). Крім того в правописі ні слова про йи. То як інструкція не суперечить ні правопису, ні тюркологу Омеру Дерменджі щодо написання Yı?
До того ж, схожих інструкцій багато, і в кожній із них є суперечливість із чинним правописом. Наприклад, у географічних назвах Франції всюди Ґ. Я не знаю, за яким принципом їх складали, бо вони суперечать не тільки чинній редакції, але й редакції 1993 року. --QAtlantic.mn (обговорення) 08:30, 1 листопада 2021 (UTC)
- Омер пише, що «...доречною буде раціоналізація транслітерації українською власних назв та імен турецької мови, які починаються з поєднання фонем [y+a], [y+u], [y+i], [y+e] через я, ю, ї, є – Єніїлдиз (Yeniyıldız)...», а також «з мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldırım) тощо». А в наведеній інструкції вказано, що yı — йи: Йилдизим (Yıldızım), Чайирган (Çayırhan). Крім того в правописі ні слова про йи. То як інструкція не суперечить ні правопису, ні тюркологу Омеру Дерменджі щодо написання Yı?
- За. Пропоную ознайомитися з цими трьома джерелами, де звук, передаваний літерою «ї», зазначено як «йи». Це засвідчує використання та розуміння літери «ї» не тільки в ролі «йі», а також і в ролі «йи». Варто зазначити, що відмінність вимови «йи» та «йі» на слух підмітити доволі важко, а тенденція до вимови «ї» в той чи інший спосіб відрізняється від мовця/діалекта. Окремо додам, що ця проблема стосується не тільки цієї назви, і навіть не обмежується передачею турецької мови (див. естонське Йиґевамаа). Переконаний, що це рішення має стати прецедентом і призвести до остаточного упорядкування передачі «yı» та «jõ» в рамках української Вікіпедії, які є у МФА позначаються однаково. -- Gzhegozh обг. 16:20, 1 листопада 2021 (UTC)
- P.S. Я щойно обговорив цю проблематику із турком — спершу попросив його вимовити це слово, і його вимова більше походила на «йі», ніж «йи». Потім він сам навів декілька інших прикладів застосування yı в інших словах, і вже там воно звучало більше як «йи» та навіть «йе», після чого він пояснив, що вимова трохи відрізняється залежно від конкретного слова. Я підводжу до того, що у будь-якій правописній системі передача іншомовних слів ускладнюється відмінностями у фонетиці та майже ніколи не в змозі точно не передати оригінальну вимову. У цій ситуації, коли наша мова має якомога найбільше наближену літеру до турецького yı, не можна нехтувати таким поцінним активом, як літера Ї, яка до того ж передає ідіолектне та діалектне «йи» в нашій мові. -- Gzhegozh обг. 16:40, 1 листопада 2021 (UTC)
Дякую. Я хибно вказав авторство. Це був автор наступної статті. Виправив.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 2 листопада 2021 (UTC)
Підсумок
ред.Відповідно до аргументів учасників є вагомі підстави для перейменування цієї сторінки неоднозначностей. Тож за результатами обговорення у відповідності до джерел, правопису, що не передбачає буквосполучення -йи-, а також рекомендацій фахівців-тюркологів - перейменовано на Їлдиз. --Flavius (обговорення) 11:42, 8 серпня 2022 (UTC)