Вікіпедія:Перейменування статей/Баґ → Баг
Баґ → Баг ред.
Раз баг перейменували на баґ, то може й багтрекер треба перейменувати? --Yakiv Glück 23:24, 31 серпня 2015 (UTC)
- Треба--Unikalinho (обговорення) 08:45, 3 вересня 2015 (UTC)
- А може, краще повернути баг, раз правопис так рекомендує ? Та й передача буквою г - особливість української мови, якій не одне століття ? Про це ще Огієнко писав 100 років тому...--V Ryabish (обговорення) 13:47, 3 вересня 2015 (UTC)
- З 1993 року в укр. мові 33 букви. Серед них ґ--Unikalinho (обговорення) 20:00, 3 вересня 2015 (UTC)
- Я в курсі. Але це не значить, що її треба використовувати, де заманеться. Я вже наводив АД - "Великий тлумачний словник української мови". Він дає тільки варіант «баг» --V Ryabish (обговорення) 05:20, 4 вересня 2015 (UTC)
- Так біда в тому, що наш заскорузлий Правопис взагалі ніде її не хоче використовувати (ну крім кількох слів типу ґанок, ґудзик)! Словник якого року випуску?--Unikalinho (обговорення) 07:27, 4 вересня 2015 (UTC)
- «Перуновські» словники усі від 2005 року і новіші дають баг, у тому числі і Великий тлумачний. Я, мабуть, перейменую дане обговорення на Баґ → Баг (і проставлю шаблони в цих статтях), бо вже ясно, що мова йтиме саме про і це буде найімовірнішим підсумком обговорення. --Yakiv Glück 08:19, 4 вересня 2015 (UTC)
- Це не правопис заскорузлий. Це столітня властивість української мови. Як писав Огієнко,
- Так біда в тому, що наш заскорузлий Правопис взагалі ніде її не хоче використовувати (ну крім кількох слів типу ґанок, ґудзик)! Словник якого року випуску?--Unikalinho (обговорення) 07:27, 4 вересня 2015 (UTC)
- Я в курсі. Але це не значить, що її треба використовувати, де заманеться. Я вже наводив АД - "Великий тлумачний словник української мови". Він дає тільки варіант «баг» --V Ryabish (обговорення) 05:20, 4 вересня 2015 (UTC)
- З 1993 року в укр. мові 33 букви. Серед них ґ--Unikalinho (обговорення) 20:00, 3 вересня 2015 (UTC)
Ознакою української мови є тільки г (h), чому й чужі слова з [ґ] ми українізуємо, цебто вимовляємо інтелігенція, гімназія, агітувати... ...Вимова г як [h] єсть наша характерна споконвічна ознака, руйнувати яку було б непотрібним нехтуванням своєї старої культури.
- Але чомусь багато хто вважає, що використовуючи ґ там, де не треба, вони роблять добру справу.--V Ryabish (обговорення) 09:51, 4 вересня 2015 (UTC)
- Бачите, Огієнко років 100 тому писав, що в укр. мові є тільки "г", а немає "ґ". А 22 роки тому букву "ґ" запровадили. От халепа... ОД зайнялися... 80-річну (на той момент) традицію порушили...--Unikalinho (обговорення) 12:50, 4 вересня 2015 (UTC)
- Букву «ґ» 22 роки тому не запровадили, а відновили. Але якщо Ви подивитесь, наприклад, словник Грінченка, то ви побачите, що з 60 тисяч слів на «ґ» є десь 250 слів. Причому там багато слів мають варіанти «ґ»/«г», які тепер внормовані чіткіше. Наприклад, там є ґрунт і грунт (зараз нормативно - ґрунт), або ґосподар і господар (зараз господар) і т.д. Також багато діалектних слів. У "Великому тлумачному словнику української мови" (260 тисяч слів) слів на «ґ» десь трохи більше 200. Тобто тенденція зрозуміла - і коли буква «ґ» ще не буда заборонена, і коли вона вже не заборонена, все одно вона використовується дуже обмежено. Чому - відповідь Огієнка, я вважаю, однозначна. Але чомусь багато мовців (не тільки у Вікіпедії) вважають за патріотизм використовувати "ґ" там, де треба, і там, де не треба. Практично кожного ранку, наприклад, слухаю по радіо "Мить історії" Юрія Шаповала. Цікава передача, але не розумію, навіщо він говорить "інтеліґенція" чи "ґенерал". Це явно суперечить і словникам, і правопису, і традиціям української мови. Патріотизм треба проявляти не так.--V Ryabish (обговорення) 17:54, 4 вересня 2015 (UTC)
- Можна дуже довго на цю тему дискутувати, але я лише одне скажу. Зараз не можна рівнятися на епоху Грінченка чи Огієнка, бо зараз дуже багато іншомовних слів у нас з'явилось (глобалізація!) -- тоді стільки не було. І увага! Дуже багато власних назв, зокрема імен та прізвищ, де «за визначенням» вимагається особливої точності щодо оригіналу! Відповідно, і Правопис має на це якось реагувати, а не залишатися на тому ж рівні, що й у радянські "безґешні" часи...--Unikalinho (обговорення) 19:15, 4 вересня 2015 (UTC)
- Сторінка перейменовується сьогодні за вчорашніми джерелами, а ефемерне ґ буде в уявному завтра. --Yakiv Glück 19:56, 4 вересня 2015 (UTC)
- Це «ефемерне» ґ вже 22 роки як є в укр. алфавіті...--Unikalinho (обговорення) 03:40, 5 вересня 2015 (UTC)
- Так, в алфавіті воно реальне, і тому про нього є стання Ґ. А там де в словниках його нема, там і в назвах статей не повинно бути. --Yakiv Glück 03:43, 5 вересня 2015 (UTC)
- Це «ефемерне» ґ вже 22 роки як є в укр. алфавіті...--Unikalinho (обговорення) 03:40, 5 вересня 2015 (UTC)
- Сторінка перейменовується сьогодні за вчорашніми джерелами, а ефемерне ґ буде в уявному завтра. --Yakiv Glück 19:56, 4 вересня 2015 (UTC)
- Я тому й наводжу зокрема "Великий тлумачний словник української мови", який виданий зовсім недавно. Який відображає сучасні реалії...--V Ryabish) 20:06, 4 вересня 2015 (UTC)
- До речі, «баг» - це не прізвище і не власна назва взагалі :)
- І я насправді не розумію намагання певних мовців зробити з української мови якийсь варіант чи то російської, чи то польської, з їх ґелґотінням--V Ryabish (обговорення) 20:09, 4 вересня 2015 (UTC)
- У Вас, як і в дуже багатьох українців, навіть мовознавців, просто стереотип. Підсвідоме бажання не від себе (в даному випадку йдеться про історію та особливості мови) відштовхуватись, розвиваючи мову, а просто відрізнятись від інших мов. Тобто розвиток нашої мови залежить не від наших реалій, а від сусідів. "Щоб не як у росіян". "Щоб не як у поляків". Насправді ж усе просто. Звуки "г" і "ґ" різні навіть за місцем творення. Як можна замінювати один іншим?? І тому якщо про іншомовні слова говорити, то германське h -- це наше "г", а g -- це "ґ". От і все. На жаль, укладачі Правопису теж оцим синдромом сусіда вражені. Або ж просто лінь їм, щось оновлювати, і вони вирішують котитися по протореному шляху -- так простіше. Тому й сидимо там, де сидимо. Тому й досі дискутуємо, як правильно -- квітко- (медо-) нос чи ...-ніс. Тому й досі "густоту населення" називаємо "щільністю населення". Тому й маємо абсурдне "Пітер Гіггс", яке насправді має бути "Гіґґзом". І це не тільки царини правопису стосується. А й усіх сфер життя. Бо кожна сфера зокрема -- це відображення того, що в країні загалом відбувається--Unikalinho (обговорення) 03:37, 5 вересня 2015 (UTC)
- Це не стереотип, не лінь. Це не моя забаганка, не Огієнка, не Грінченка, не Русанівського і не Бусела. Це багатовікова особливість української мови - передавати в запозичених словах «г». Що відображається у правописі та у словниках - як 100-річної давнини, так і сучасних.--V Ryabish (обговорення) 07:29, 5 вересня 2015 (UTC)
- У «запозичених» може й так. Але в «словах іншомовного походження» -- ні. Традиції та час впровадження перших і других відрізняються. Слово "баг(ґ)" до запозичених не зарахуєш, хоч воно і походить з іншої мови. Бо воно до нас прийшло дуже недавно. Його зараховуємо до «слів іншомовного походження» Тому тут по-іншому, ніж у давньому "біологія"--Unikalinho (обговорення) 08:10, 5 вересня 2015 (UTC)
- Якщо слово «запозичене», то зрозуміло, що з іншої мови. Тому це те саме, що «іншомовного походження»--V Ryabish (обговорення) 08:14, 5 вересня 2015 (UTC)
- Розберіться, будь ласка, самі в цьому питанні. І чому слово, наприклад, "миша" не належить до "слів іншомовного походження", хоч і прийшло до нас з давньогрецької. Або "цукор" -- теж не "іншомовного походження". Розберіться самі в цьому...--Unikalinho (обговорення) 08:18, 5 вересня 2015 (UTC)
- Якщо слово «запозичене», то зрозуміло, що з іншої мови. Тому це те саме, що «іншомовного походження»--V Ryabish (обговорення) 08:14, 5 вересня 2015 (UTC)
- У «запозичених» може й так. Але в «словах іншомовного походження» -- ні. Традиції та час впровадження перших і других відрізняються. Слово "баг(ґ)" до запозичених не зарахуєш, хоч воно і походить з іншої мови. Бо воно до нас прийшло дуже недавно. Його зараховуємо до «слів іншомовного походження» Тому тут по-іншому, ніж у давньому "біологія"--Unikalinho (обговорення) 08:10, 5 вересня 2015 (UTC)
- Це не стереотип, не лінь. Це не моя забаганка, не Огієнка, не Грінченка, не Русанівського і не Бусела. Це багатовікова особливість української мови - передавати в запозичених словах «г». Що відображається у правописі та у словниках - як 100-річної давнини, так і сучасних.--V Ryabish (обговорення) 07:29, 5 вересня 2015 (UTC)
- У Вас, як і в дуже багатьох українців, навіть мовознавців, просто стереотип. Підсвідоме бажання не від себе (в даному випадку йдеться про історію та особливості мови) відштовхуватись, розвиваючи мову, а просто відрізнятись від інших мов. Тобто розвиток нашої мови залежить не від наших реалій, а від сусідів. "Щоб не як у росіян". "Щоб не як у поляків". Насправді ж усе просто. Звуки "г" і "ґ" різні навіть за місцем творення. Як можна замінювати один іншим?? І тому якщо про іншомовні слова говорити, то германське h -- це наше "г", а g -- це "ґ". От і все. На жаль, укладачі Правопису теж оцим синдромом сусіда вражені. Або ж просто лінь їм, щось оновлювати, і вони вирішують котитися по протореному шляху -- так простіше. Тому й сидимо там, де сидимо. Тому й досі дискутуємо, як правильно -- квітко- (медо-) нос чи ...-ніс. Тому й досі "густоту населення" називаємо "щільністю населення". Тому й маємо абсурдне "Пітер Гіггс", яке насправді має бути "Гіґґзом". І це не тільки царини правопису стосується. А й усіх сфер життя. Бо кожна сфера зокрема -- це відображення того, що в країні загалом відбувається--Unikalinho (обговорення) 03:37, 5 вересня 2015 (UTC)
- Можна дуже довго на цю тему дискутувати, але я лише одне скажу. Зараз не можна рівнятися на епоху Грінченка чи Огієнка, бо зараз дуже багато іншомовних слів у нас з'явилось (глобалізація!) -- тоді стільки не було. І увага! Дуже багато власних назв, зокрема імен та прізвищ, де «за визначенням» вимагається особливої точності щодо оригіналу! Відповідно, і Правопис має на це якось реагувати, а не залишатися на тому ж рівні, що й у радянські "безґешні" часи...--Unikalinho (обговорення) 19:15, 4 вересня 2015 (UTC)
- Букву «ґ» 22 роки тому не запровадили, а відновили. Але якщо Ви подивитесь, наприклад, словник Грінченка, то ви побачите, що з 60 тисяч слів на «ґ» є десь 250 слів. Причому там багато слів мають варіанти «ґ»/«г», які тепер внормовані чіткіше. Наприклад, там є ґрунт і грунт (зараз нормативно - ґрунт), або ґосподар і господар (зараз господар) і т.д. Також багато діалектних слів. У "Великому тлумачному словнику української мови" (260 тисяч слів) слів на «ґ» десь трохи більше 200. Тобто тенденція зрозуміла - і коли буква «ґ» ще не буда заборонена, і коли вона вже не заборонена, все одно вона використовується дуже обмежено. Чому - відповідь Огієнка, я вважаю, однозначна. Але чомусь багато мовців (не тільки у Вікіпедії) вважають за патріотизм використовувати "ґ" там, де треба, і там, де не треба. Практично кожного ранку, наприклад, слухаю по радіо "Мить історії" Юрія Шаповала. Цікава передача, але не розумію, навіщо він говорить "інтеліґенція" чи "ґенерал". Це явно суперечить і словникам, і правопису, і традиціям української мови. Патріотизм треба проявляти не так.--V Ryabish (обговорення) 17:54, 4 вересня 2015 (UTC)
- Бачите, Огієнко років 100 тому писав, що в укр. мові є тільки "г", а немає "ґ". А 22 роки тому букву "ґ" запровадили. От халепа... ОД зайнялися... 80-річну (на той момент) традицію порушили...--Unikalinho (обговорення) 12:50, 4 вересня 2015 (UTC)
- Але чомусь багато хто вважає, що використовуючи ґ там, де не треба, вони роблять добру справу.--V Ryabish (обговорення) 09:51, 4 вересня 2015 (UTC)
- Гей-гей! Я не хочу нового диспуту про ґ-кання, я просто хочу, аби була якась системніть. Доречі, у словниках «Перуна» є лише «баг» — очевидна підстава для повернення цієї версії, як ви й запропонували. --Yakiv Glück 15:36, 3 вересня 2015 (UTC)
- Ну так я про те саме - відповідність правопису та словникам. "Великий тлумачний словник української мови" дає «баг»--V Ryabish (обговорення) 15:42, 3 вересня 2015 (UTC)
За Бо за правописом там Г. І у Вікіпедії ми дотримуємось саме чинного правопису. --Lexusuns (обговорення) 14:53, 22 жовтня 2015 (UTC)
Про баггі переніс в Вікіпедія:Перейменування статей/Баггі → Багі.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:21, 3 березня 2016 (UTC)
- Підсумок: перейменовано згідно з правописом та авторитетним джерелом (Великий тлумачний словник української мови) — NickK (обг.) 21:04, 2 квітня 2016 (UTC)