Візма Белшевіца
Візма Белшевіца (латис. Vizma Belševica; 30 травня 1931, Рига — 6 серпня 2005, там само) — латвійська поетеса, прозаїк, драматург, кіносценарист, перекладач з української та англійської літератури.
| Візма Белшевіца | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 30 травня 1931[1][2] Рига, Латвійська Республіка[2] |
| Померла | 6 серпня 2005[1][2] (74 роки) Рига, Латвія[2] |
| Поховання | Кладовище Райнісаd |
| Країна |  СРСР Латвія |
| Діяльність | поетеса, письменниця, перекладачка, драматургиня |
| Галузь | поезія і novel[d] |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Знання мов | латиська[1] |
| Роки активності | з 1947 |
| Magnum opus | Trilogy Billed |
| Діти | Klāvs Elsbergsd і Jānis Elsbergsd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 8402951 |
На її вірш Імантс Калниньш написав відому пісню «Dūdieviņš».
Життєпис
ред.Візма Белшевіца народилася в латвійській родині, її батько мав проблеми з алкоголізмом. Дівчинка зростала в Ризі та на фермі родичів в Курземе. 1948 року заочно закінчила Ризький технікум культури і просвітницької роботи. Дебютувала як поет 1947.
Закінчила Літературний інститут імені Горького в Москві (1955 — 1961).
Перша книга віршів вийшла 1955. Вірші Візми піддавалися жорстокій цензурі, сама вона тривалий час пішла з публічного літературного життя. Поряд з цим її книги публікувалися у Швеції, Фінляндії, Великій Британії, Франції, США та інших країнах, загалом вони перекладені 40 мовами світу.
За незламний безкомпромісний характер її поважає вся Латвія, сама письменниця писала про себе за тодішньої влади так: — «… Щастя і муки мої. Кара і шана. Вірую, що віра тільки єретикам дана». Радянська влада «помітила» Белшевіцу лише з настанням Перебудови. Після відновлення незалежності Латвії Візма Белшевіца не дуже переймається громадською й публічною діяльністю, хоча у 1988—1990 роках очолювала Ризьке відділення Латвійського ПЕН-клубу.
Померла Візма Белшевіца після тривалої хвороби.
Обидва її сини Клавс і Яніс (за прізвищем чоловіка — Елсберґси) також письменники, вони є помітними поетами Латвії.
Творчість
ред.Крім поезії, займалася перекладами з англійської (Шекспіра, Томаса Еліота), з італійської (Данте), російської (Пушкін) та української мов. В радянській Латвії вийшли друком поетичні збірки Миколи Вінграновського та Івана Драча в її перекладі. У 1990-х роках опублікувала романну автобіографічну трилогію — «Білле», «Білле живе далі» та «Прекрасна молодість Білле».
За новелою Белшевіци було знято фільм Все через цю шалену Пауліну (1979), який набув великої популярності в Латвії.
Визнання
ред.1990 року Візма Белшевіца була обрана почесним членом Академії науки Латвії. Неодноразово отримувала в Латвії та за кордоном престижні літературні премії (премія Томаса Транстремера, 1998 та інші). Кавалер Ордену Трьох Зірок.
Джерела
ред.- Kubulin̦a A. Vizma Belševica: monogrāfija. — Rīga: Preses nams, 1997 (латис.)
- Dvīņu zīmē: Vizmas Belševicas nozīme latviešu literatūrā un vēsturē: konferences materiāli/ Margita Gūtmane, ed. — Rīga: Karogs, 2007 (латис.)
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #12037529X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.