Вигорлат-Гутинський хребет

Вигорла́т-Гу́тинський вулкані́чний хребе́т (інші назви — Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо, Вулканічний хребет, Вулканічні Українські Карпати) — гірський масив (пасмо хребтів) у Східних Карпатах, у тому числі Українських Карпатах. Розташований у межах Словаччини (частково), України (в Закарпатській області) та Румунії (частково).

Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо
Українська частина Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма (позначено синім кольором) Українська частина Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма (позначено синім кольором)
48°26′ пн. ш. 23°09′ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Словаччина  Україна Закарпатська область,  Румунія
Система	Внутрішні Східні Карпати
Тип	гірський хребет і геоморфологічний регіонd
Висота	1081 м (макс.)
Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо (Україна)
Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо (Закарпатська область)
Вигорлат-Гутинський хребет у Вікісховищі

Загальна довжина в межах України бл. 125 км, ширина 8–20 км. Долини приток Тиси (Уж, Латориця, Боржава і Ріка) розчленовують Вулканічний хребет на окремі масиви — Вигорлат, Маковиця, Синяк, Борліїв Діл, Великий Діл, Тупий, Гутинський. З півночі та північного сходу масив прилягає до Березне-Ліпшанської міжгірної долини, з півдня і південного заходу — до Закарпатської низовини. На південному сході межує з Хустсько-Солотвинською улоговиною.

Пересічна висота 800–1000 м (г. Анталовецька Поляна, г. Маковиця), максимальна — 1081 м (г. Бужора). Схили круті, важкодоступні, особливо північно-східні. Характерні кальдери. Поширені ерозійні, осипні та сельові процеси. Складається з вулканічних порід, переважно андезитів, базальтів та їхніх туфів. З корисних копалин є поліметалічні руди, ртуть та інші. До висоти 450 м вкритий переважно дубовими, дубово-грабовими та дубово-буковими лісами, вище буковими.

Передгір'я Вулканічного хребта на 75% розорані, густо заселені. У межах Вулканічного хребта — заказники державного значення Зачарована долина та Чорна Гора, Юлівська Гора, Національний природний парк «Зачарований край».

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.