Відкрити головне меню

Вулиця Марка Черемшини — вулиця у Личаківському районі міста Львова, в місцевості Цетнерівка. Прямує від вулиці Личаківської до Ботанічного саду Львівського університету, що знаходиться по вул. Марка Черемшини, 44.

Вулиця Марка Черемшини
Львів
Вулиця Марка Черемшини
Вулиця Марка Черемшини
Місцевість Цетнерівка
Район Личаківський
Назва на честь Марка Черемшини
Колишні назви
Цетнерівка, Личаківська бічна, Піски на Личакові, Цетнерівська, Дунін-Вонсовіча, Дорошенкоґассе, Дунін-Вонсовича, Хорольська, Дунін-Вонсовича
польського періоду (польською) Cetnarówka (cz.), Łyczakowska boczna (cz.), Piaski na Łyczakowie, Cetnarówska, Dunin-Wąsowicza
радянського періоду (українською) Дунін-Вонсовича, Хорольська, Дунін-Вонсовича
радянського періоду (російською) Дунин-Вонсовича, Хорольская, Дунин-Вонсовича
Загальні відомості
Протяжність 960 м
Координати початку 49°50′12″ пн. ш. 24°03′44″ сх. д. / 49.8366944° пн. ш. 24.0624417° сх. д. / 49.8366944; 24.0624417Координати: 49°50′12″ пн. ш. 24°03′44″ сх. д. / 49.8366944° пн. ш. 24.0624417° сх. д. / 49.8366944; 24.0624417
Координати кінця 49°49′48″ пн. ш. 24°03′55″ сх. д. / 49.8301056° пн. ш. 24.0652944° сх. д. / 49.8301056; 24.0652944
Поштові індекси 79014[1]
Транспорт
Рух двосторонній[2]
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 3
Навчальні заклади комплексна навчально-спортивна база ЛДУФК, спорткомплекс ЛНУ ім. І. Франка
Поштові відділення ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119) [1]
Забудова класицизм, конструктивізм 1930-х1970-х рр., сецесія, одноповерхова садибна забудова
Парки ботанічний сад ЛНУ ім. І. Франка, Погулянка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Марка Черемшини (Львів) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Некрасова, Кутова, Цетнерівка, Кобзарська, Банаха.

НазваРедагувати

До 1871 р. вулиця мала назви: Цетнерівка — на честь колишнього власника маєтку — белзького воєводи Ігнація Цетнера, який наприкінці XVIII ст. створив тут парк з екзотичними рослинами; Личаківська бічна, Піски на Личакові. Від 1871 р. — вулиця Цетнерівська, від 1936 р. — вулиця Дунін-Вонсовіча, на честь офіцера Війська Польського, учасника польсько-української війни Болеслава Дунін-Вонсовіча (1894–1919). Під час німецької окупації, а саме від 1943 р. — Дорошенкоґассе, на честь визначного українського військового, політичного та державного діяча, Гетьмана Війська Запорозького Правобережної України Петра Дорошенка. У липні 1944 р. на короткий час було повернуто довоєнну назву. У жовтні 1945 р. — вулиця Хорольська, на честь міста Хорол, що на Полтавщині. У грудні того року вдруге повернуто довоєнну назву вулиці. У 1946 р. вулиця отримала свою сучасну назву — вулиця Марка Черемшини, на честь видатного українського письменника та громадського діяча[3].

ЗабудоваРедагувати

У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — класицизм, конструктивізм 1930-х1970-х рр., сецесія, а також типова одноповерхова садибна забудова. Декілька будинків на вулиці Марка Черемшини є пам'ятками архітектури місцевого значення м. Львова[4]:

№ 3.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2496
До перебудови у 2004 р. — один із небагатьох передміських одноповерхових будинків епохи класицизму, що зберігав первісний вигляд. У ніші на фасаді уміщено фігуру святого Флоріана, що ймовірно походить із майстерні Шімзерів.[5] Мистецтвознавець Юрій Бірюльов припускає, що фігура виконана Франциском Щудловським у 1874 р.[6]

№ 17. Комплексна навчально-спортивна база ЛДУФК (стадіон Скіф)
Стадіон споруджений у 1897 р. для потреб польського гімнастичного товариства «Сокіл» фірмою Івана Левинського, ймовірно за проектом Казимира Мокловського[7] Це був найбільший стадіон тогочасного Львова[8] Біля стадіону стояв критий дерев'яний кінний манеж споруджений 1898 р. також за проектом І. Левинського у закопанському стилі[9], на місці якого у міжвоєнний період був споруджений мурований цегляний будинок для спортивних вправ.

Постановою від 1 червня 1946 р. Львівському державному інституту фізичної культури було передано стадіон зі спортивним манежем загальною площею 3 га, що до того належав спортивній спілці «Спартак».[10]

Пізніше там проводила тренування та офіційні матчі львівська міні-футбольна команда «Україна 1903» (тренер Роман Мелех). Один з вихованців Р. Мелеха — Роман Ковальчик залучався до лав збірної України, у складі якої став срібним призером Чемпіонату Європи з футзалу. Наприкінці 1990-х-на початку 2000-х рр. головним полем університетського стадіону послуговувався реґбійний клуб «Сокіл». На початку 2000-х рр. на паркеті палацової зали проводила поєдинки національної першості України з гандболу львівська жіноча гандбольна команда «Галичанка». Нині в будівлі Палацу спорту міститься один із корпусів ЛДУФК, де розташовано практичні та медико-біологічні кафедри, легкоатлетичний манеж для фехтування, боксу та єдиноборства, а сам стадіон під назвою «Скіф» належить також цьому вишу.[11] 2012 року відбулася реконструкція стадіону «Скіф» у рамках підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.[12]

№ 31. Спорткомплекс львівського національного університету ім. І. Франка
Закладення сучасного комплексу започаткували студенти університету за участі викладачів кафедри фізичного виховання львівського університету у 19571959 рр., коли розчистили частину давнього фільварку Цетнерівка від будівельного сміття, яке сюди зсипали під час будівництва меморіалу Пагорб Слави[13] Спочатку було облаштоване футбольне поле та легкоатлетичні доріжки і сектори, згодом — комплексний майданчик для спортивних ігор площею 6,2 га. У травні 1977 р. розбудова майбутнього спорткомплексу продовжилася. Тоді за проектом архітектора Б. Кузнєцова розпочали спорудження навчально-спортивного комплексу Львівського державного університету ім. І. Франка, котрий у 1980 р. був введений в експлуатацію[14]

№ 44. Ботанічний сад львівського національного університету ім. І. Франка
Наприкінці XVIII ст. власником давнього маєтку Ігнатієм Цетнером був створений великий парк з екзотичними рослинами. У 1911 році територію парку Цетнерівка загальною площею 4,5 га було придбано Львівським університетом і того ж року на основі парку був створений Ботанічний сад Львівського університету.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Поштові індекси України: м. Львів, вул. Марка Черемшини
  2. На вулицю Черемшини повернуть двосторонній рух
  3. Проект «Вулиці Львова»: вул. Марка Черемшини
  4. Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  5. Cielątkowska R., Onyszczenko-Szwec L. Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX-XX wieku... — S. 54.
  6. Biriulow J. Rzeźba lwowska... — S. 52.
  7. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.... — С. 315, 408.
  8. Medyński A.Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto... — S. 186.
  9. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie... — S. 191.
  10. Комплексна навчально-спортивна база /стадіон СКІФ (вул. Черемшини, 17)
  11. Вул. Марка Черемшини, 17 — спортивний комплекс
  12. Реконструкція КСБ «Скіф»
  13. Зустріч зі Львовом: Путівник... — С. 154.
  14. Трегубова Т., Мих Р. Львів: Архітектурно-історичний нарис... — С. 243.

ДжерелаРедагувати