Вулиця Генерала Миколи Арсенича

вулиця у Львові, Україна

Вулиця Генерала Миколи Арсенича — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік історичного центру міста, що сполучає вулиці Дмитра Вітовського та Зарицьких.

Вулиця Волощака
Львів
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьпоета Андрія Волощака
Колишні назви
Обозова, Ляґерштрассе, Обозова, Обозна
польського періоду (польською)Obozowa
радянського періоду (українською)Обозова, Обозна
радянського періоду (російською)Обозовая, Обозная
Загальні відомості
Протяжність90 м
Координати початку49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.829889° пн. ш. 24.030250° сх. д. / 49.829889; 24.030250Координати: 49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.829889° пн. ш. 24.030250° сх. д. / 49.829889; 24.030250
Координати кінця49°49′45″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.82917° пн. ш. 24.030472° сх. д. / 49.82917; 24.030472
поштові індекси79011[1]
Транспорт
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладидитяча школа естрадного мистецтва
Поштові відділенняВПЗ № 11 (вул. Івана Франка, 91/93)[1]
Забудовакласицизм, модерн
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2375354
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Генерала Миколи Арсенича у Вікісховищі

Історія

ред.

Виникла на межі XIXXX століть. У 1901 році отримала назву вулиця Обозова. Протягом німецької окупації — Ляґерштрассе. У липні 1944 року на нетривалий час була повернена передвоєнна назва, а від 1946 року — вулиця Обозна. Сучасну назву має з 1979 року, на честь українського поета Андрія Волощака, який свого часу мешкав неподалік.

Забудова

ред.

Вулиця Волощака забудована переважно триповерховими будинками в архітектурних стилях класицизм та модерн. Пам'ятки архітектури на вулиці відсутні.

Будинки

ред.

№ 3 — власником будинку наприкінці 1910-х років був Ромуальд Вітвіцький[2], серед його постояльців були відомий польський фізик, метеоролог, доцент, професор фізики та метеорології Вищої рільничої школи та Академії рільництва у Дублянах (нині — Львівський національний аграрний університет) Казимир Шульц[pl][3][4] та польський поет Збіґнєв Герберт. Нині тут містяться продюсерський центр Наталки Карпи «Карпаратион», при якому діє дитяча школа естрадного мистецтва[5] та студія звукозапису «Euromix».

№ 4 — власницею будинку наприкінці 1910-х років була Сесілія Розвадовська та мешкали архітектор Тадеуш Врубель та професор ботаніки Львівського університету, доктор Теофіл Цєсєльський[6].

№ 5 — триповерхова кам'яниця. Тут мешкав польський науковець, професор, керівник Інституту порівняльної анатомії Львівського університету[7], доктор Казимир Квітнєвський[8].

№ 6 — триповерхова кам'яниця. Тут мешкали польський прозаїк, драматург, журналіст Роман Яворський[pl] та польський архітектор, викладач Промислової школи Іван Віктор Долинський[9].

Примітки

ред.
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  2. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 459.
  3. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 420.
  4. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 308.
  5. Дитяча школа естрадного мистецтва Karparation. schoolandcollegelistings.com. Процитовано 27 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 66, 359, 466, 550.
  7. Історія Університету. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
  8. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 238.
  9. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 180.

Джерела

ред.

Посилання

ред.